Головна

 

Кремінь Дмитро Дмитрович – український поет, публіцист, есеїст, перекладач, заслужений діяч мистецтв України. У 1999 р. отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка за збірку поезій «Пектораль».

Дмитро Кремінь народився 21 серпня 1953 року в селі Суха Закарпатської області. Після закінчення Ужгородського державного університету (1975), переїхав в Казанку на Миколаївщині, де за направленням працював учителем української мови та літератури. Після переїзду до Миколаєва, Дмитро Дмитрович у різні роки перебував на посадах доцента Миколаївської філії Київського національного університету культури і мистецтв, Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, професора Південнослов'янського інституту Київського славістичного університету, Міжнародного класичного університету імені П. Орлика, Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Дмитро Кремінь був одним із засновників обласної газети «Радянське Прибужжя» (згодом «Рідне Прибужжя»), в якій працював оглядачем з питань культури і життєвого середовища, редактором відділу культури і відродження, заступником головного редактора. За сумісництвом керував літературною студією «Борвій» при Обласному будинку художньої творчості. Був редактором літературного інтернет-журналу «Літературний Миколаїв», головним редактором часопису «Соборна вулиця». З 2010 року по січень 2018 року – голова Миколаївської обласної організації Національної спілки письменників України. Творчий набуток письменника є невід’ємною частиною сучасної української літератури. Він є автором близько 30 видань і 500 пісень.

Дмитро Кремінь – лауреат Республіканської літературної премії ім. Василя Чумака (1987), культурологічної премії ім. Миколи Аркаса (1994), Всеукраїнської літературної премії ім. Володимира Свідзінського (2011), Всеукраїнської літературної премії імені Зореслава (2013), Всеукраїнської літературної премії імені Володимира Сосюри (2013), літературної премії ім. Леоніда Вишеславського (2013); Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця (2014), «Городянин року» в номінації «Мистецтво» (Миколаїв, 1999), «Людина року Миколаївщини» (2008, 2016), удостоєний почесної грамоти Верховної Ради України (2010). У 1999р. отримав Державну премію України імені Тараса Шевченка за книгу поезій та симфоній «Пектораль». Заслужений діяч мистецтв України (2016). Лауреат міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» (2020, посмертно).

Помер Дмитро Кремінь 25 травня 2019 року.



 

3 вересня 1973 року у столиці урочисто було відкрито пам’ятник найвідомішій українці, видатній письменниці Лесі Українці. Розташований цей монумент у центрі Києва, на Печерську, на однойменній площі.

Бронзова постать поетеси заввишки 5 метрів на високому постаменті з чорного лабрадориту. Загальна висота конструкції становить 10 метрів.

За задумом автора скульптури (Г. Кальченка), Леся Українка зображена вольовою, що не кориться обставинам долі, сильною духом і водночас ніжною та жіночною.

Цікаво, що пам'ятник Лесі Українці на площі Лесі Українки не був першим пам'ятником письменниці в українській столиці, адже ще 1965 року було встановлено паркову скульптуру Лесі Українки в Міському саду навпроти Маріїнського палацу роботи скульптора В. З. Бородая та архітектора А. Ф. Ігнащенка. Оскільки паркова скульптура не відповідала задуму вшанування величі письменниці, було ухвалено встановити більший за розмірами й у велелюднішому місці пам'ятник. Відтак, 3 вересня 1973 року було урочисто відкрито пам'ятник Лесі Українці на однойменній площі, що відтоді є головним місцем вшанування Лесі Українки в Києві.

У зв'язку із масштабною забудовою бульвару Лесі Українки в 1990—2000-х роках пам'ятник виявився фактично «вписаним» у закуток між багатоповерховими будівлями, тоді ж було по-новому впорядковано простір біля пам'ятника. Тепер біля пам’ятника облаштована площа з фонтанами і лавками для відпочинку.

 

Читати далі: 3 вересня: цей день в історії України

 
 
Друзі, пропонуємо вам познайомитися з виданням Володимира Моренця «Про людське в людині» (Харків–Київ : Видавець Олександр Савчук, 2024), яке ми отримали у подарунок від PEN Ukraine.
Ця книга є збіркою записів лекцій професора, які він читав для слухачів Києво-Могилянської бізнес-школи. Вона містить авторські роздуми, спостереження на актуальні етичні та естетичні теми моралі, совісті, часу, мови, проблематики добра і зла, свободи, відповідальності тощо.
На своїх лекціях професор часто читав поезію українських письменників, блискуче тлумачив її, вдаючись до методу «close reading», що передбачає повільне, уважне й вдумливе читання. Олександр Саврук, директор Києво-Могилянської бізнес-школи, у передмові до книги зазначив: «А скільки людей для себе відкрило українську поезію з Моренцем!.. Цінність людини, цінність мислячої людини, що постійно піднімає планку і собі і іншім, що розкриває сутнісну основу освіти..».
Розповідаючи слухачам про літературу, професор постійно згадував й про мову, про її вплив на самовизначення людини. Розділ «Читанка» вміщує поезії відомих українських поетів – Павла Тичини, Василя Голобородька, Миколи Бажана, Сергія Жадана та ін., яких Моренець часто цитував на своїх лекціях.
Пропонована збірка є результатом спільного проєкту Асоціації випускників Києво-Могилянської Академії та Києво-Могилянської бізнес-школи, що став можливим завдяки меценатам – випускникам.
 
 

 

Друзі!

 

Пропонуємо вашій увазі відеоролик про роботу Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Дізнайтесь, які важливі події і заходи відбулися у бібліотеці протягом місяця.

Залишайтеся завжди на інформаційній хвилі разом з нами!

 

 

 

 

Поціновувачі загадок і таємниць, маємо для вас новинку!

Подкаст «Інклюзивна бібліотека SoundedBook» на ютуб-каналі «Миколаївська ОУНБ» поповнився новими випусками в межах модуля «Магічні світи сучасності».
Цього разу запрошуємо у світ магічного детективу Світлани Тараторіної – туди, де кожна таємниця має свою історію, за звичайними подіями можуть ховатися надприродні сили, а розслідування веде не лише слідами злочинців, а й крізь лабіринти міфів і легенд. У нових випусках звучать уривки з романів «Лазарус», «Лазарус Змій», «Дім солі», а також з оповідань «А чи був хлопчик», «Заради Афродіти та всіх її облич» і «Гілка глоду».
Слухайте та поринайте у захопливі історії, де детективна інтрига зустрічається з магією, а кожна загадка може відкрити шлях до нового, незвіданого світу:
 
 
 

 
 
Друзі запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека почитати захоплюючий трилер британської письменниці Люсі Фолі «Список запрошених» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2022), отриманий від PEN Ukraine.
Події роману розгортаються на віддаленому острові біля узбережжя Ірландії, де у великому та старовинному будинку IV століття «Стара вежа» відбувається найпопулярніша вечірка року. Зірка відомого телешоу та редакторка популярного онлайн часопису вирішили одружитися та зібрати на своєму весіллі всіх своїх рідних та друзів з вищого світу. Це мала бути надзвичайно чудова і гламурна подія. Наречена та весільна розпорядниця спланували все просто ідеально, але у день весілля погода погіршується та острів охоплює буря. І як тільки відкорковують шампанське та розрізають весільний торт знадвору долинає чийсь несамовитий крик, який став вісником страшної трагедії, що перетворила розкішне свято на справжню драму. Поступово авторка роману розплутує клубок таємниць та розкриває хто вбивця та вбитий. Ця історія буде тримати читача в напрузі до самого фіналу книги.
Запрошуємо почитати!
 
 

 
 
27 серпня у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулася презентація нового науково-популярного видання «Кавалери перших державних нагород України на Миколаївщині». Книга побачила світ у видавництві «Іліон» і була презентована у межах відзначення 35-річчя Незалежності України – дати, що спонукає осмислювати шлях нашої держави та згадувати людей, які своєю працею, талантом і досягненнями творили й утверджували її історію. Автор видання – кандидат історичних наук, доктор філософії, доцент, педагог, дослідник, колекціонер, член Національної спілки краєзнавців України, голова постійної комісії з питань науки і освіти, інновацій, молоді, сім’ї і спорту, культури та духовності Миколаївської обласної ради Євген Григорович Горбуров. На презентацію завітали представники влади, фахівці різних сфер науки й культури, представники творчої інтелігенції, працівники закладів освіти, музеїв, архівів і бібліотек, краєзнавці, друзі та колеги автора.

«Кавалери перших державних нагород України на Миколаївщині» – це довідкове й історичне видання водночас, що допоможе краще розібратися в системі державних нагород незалежної України та дізнатися більше про видатних миколаївців. Одинадцять різних доль в історії однієї держави. За назвою нагороди тут постає людина, за офіційним документом – життєва історія, а за фактом нагородження – конкретний час, події та обставини.

Під час презентації Євген Григорович розповів про історію створення книги, її героїв, особливості дослідницької роботи та несподівані відкриття. До розмови долучилися друзі, колеги й однодумці автора. Звучали привітання, спогади та роздуми про історію, книги й важливість збереження пам’яті. На завершення автор подарував примірники нового видання з автографом друзям і колегам, а також передав книги бібліотекам, музеям та архівам. Тож відтепер книга «Кавалери перших державних нагород України на Миколаївщині» продовжує свій шлях – до читачів, дослідників і всіх, хто прагне краще пізнати історію незалежної України та нашого краю.
Щиро вітаємо Євгена Григоровича з виходом нового видання! Бажаємо невичерпної наснаги, нових дослідницьких відкриттів, цікавих тем, плідної праці та ще багато книг, що знайдуть свого читача і стануть важливою частиною збереження історичної пам’яті.
Пам’ять живе доти, доки ми її зберігаємо, досліджуємо й передаємо далі!
 
 
 

 

У непростих реаліях сьогодення особливого значення набуває не лише професійний розвиток колективу, а й підтримка його психоемоційного стану, ментального здоров’я та внутрішніх ресурсів. Адже згуртована команда, у якій кожен має можливість відчути підтримку, відновитися та приділити час собі, – це основа ефективної роботи й подальшого розвитку установи.

20 серпня на базі Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека бібліотечні фахівці долучилися до творчого майстер-класу зі створення «карти бажань».

Ініціаторами психосоціального та арттерапевтичного заходу стали представники альянсу міжнародних гуманітарних організацій DCA/NCA.

Під час майстер-класу учасники створювали власні візуальні репрезентації мрій, прагнень і планів, замислювалися над тим, що надихає, додає сил і допомагає рухатися вперед. Творчий процес став чудовою можливістю на деякий час зупинитися у щоденному ритмі, прислухатися до себе, відволіктися від тривог і турбот, поспілкуватися з колегами та наповнитися позитивними емоціями.

Такі заходи є важливою складовою підтримки психологічного добробуту колективу. Вони допомагають знижувати емоційне напруження, долати стрес і тривожність, відновлювати внутрішні ресурси, зміцнювати командну взаємодію та зберігати віру в майбутнє.

Дбаючи про розвиток бібліотеки, ми насамперед дбаємо про людей, які щодня творять її сьогодення і майбутнє. Саме тому підтримка працівників, створення атмосфери взаєморозуміння, довіри та психологічного комфорту є важливою складовою життя нашого колективу.

 

 

Читати далі: Бібліотечні фахівці долучилися до творчого майстер-класу зі створення «карти бажань»

 

Відділ документів з питань культури і мистецтв продовжує знайомити громадськість Миколаєва з дослідженнями миколаївських науковців у галузі гуманітарних наук.

20 серпня відбулася презентація наукової статті кандидатки філософських наук, доцентки кафедри українознавства та суспільних наук Mykolayiv National Agrarian University (MNAU) Анни Юріївни Суріної «Архетипи української культури на прикладі українського романтично-народного живопису».

Під час зустрічі учасники заходу мали можливість поглянути на творчість відомих українських митців – Марії Примаченко, Катерини Білокур, Андрія Антонюка, Євгенії Бондаренко – під незвичним кутом зору. Йшлося про відображення у сюжетах та образах живопису архетипів, притаманних українській культурі та національній ментальності.

У своєму дослідженні Анна Суріна звернулася до наукових праць видатного українського філософа Сергія Кримського, зокрема до його монографії «Під сигнатурою Софії», у якій окреслено базові характеристики української ментальності: кордоцентризм, софійність, онтологічний оптимізм.

Особливу увагу було приділено тому, як у творчості художників відображаються базові символічні формоутворення українських архетипів – Дім, Поле, Храм. Через художні образи, кольори та сюжети вони постають не лише як елементи композиції, а й як глибокі символи, пов’язані з історичною пам’яттю, духовним світом та культурною ідентичністю українців.

До заходу фахівці відділу документів з питань культури і мистецтв Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека підготували книжкову виставку «Архетипічні образи у творчості українських художників» та представили присутнім видання, присвячені життю і творчості митців, українському образотворчому мистецтву та культурологічним дослідженням.

Після лекції учасники ще довго не розходилися, ділилися враженнями, обговорювали творчість художників і продовжували розмову про образи та символи, що формують і зберігають культурну пам’ять українського народу.

 

Читати далі: Відбулася презентація наукової статті Анни Юріївни Суріної «Архетипи української культури на...