Головна

 
 
У рік 170-річчя від дня народження Івана Франка особливо хочеться побачити за звичним портретом із підручника не лише геніального письменника, поета, ученого, публіциста і громадського діяча, а й живу людину – зі своїми захопленнями, мріями, сильними рисами характеру, суперечностями та непростою долею.
Нагодою поглянути на його постать під дещо іншим кутом стала година запитань та відповідей «Відомі роди України: Франко», яку фахівці Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека провели у відділенні денного перебування Центрального району Миколаєва Міського територіального центру соціального обслуговування.
Під час зустріч з циклу «Родовід» говорили про маловідомі сторінки життя Івана Франка, творчі пошуки, захоплення, громадську діяльність, а також про людей, які були поруч і залишили свій слід у його долі. Особливу увагу учасників привернула історія родини Франка, життєва й творча спадщина якої не завершилася разом із самим Каменярем. Його діти та нащадки також пов’язали своє життя з українською культурою, літературою, наукою та громадською діяльністю.
Учасники переглянули відеоматеріали про Петра та Тараса Франків, дізналися більше про їхні життєві шляхи, а також почули уривки зі спогадів Анни Франко-Ключко. Через ці родинні історії перед присутніми постала не абстрактна «видатна постать», а цілий світ – родина, покоління, пам’ять і спадкоємність української культури.
Такі зустрічі нагадують: українська культура має глибокий і потужний родовід. Історія однієї родини допомагає краще зрозуміти історію цілої країни, а її видатні представники не залишаються лише сторінками історії. Вони продовжують говорити з нами – через свої книги, думки, відкриття та ідеї.
Пам’ятаймо своїх. Читаймо своїх. Відкриваймо Україну через її людей!

 
 
Пам’ять – це не завжди про минуле. Це про нашу відповідальність перед тими, кого ми втратили, і про те, щоб їхня присутність назавжди залишалася частиною нашого сьогодення.
29 серпня, у День пам’яті захисників України, заклади по всій країні перетворюються на особливі місця пошани. Тут згадують тих, хто віддав життя за Україну, називають їхні імена, запалюють свічки й залишають для них місце за столом. Адже за кожним порожнім стільцем – чиєсь життя. Мрії, плани, улюблені слова, родина, друзі…
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека долучилася до всеукраїнської акції «Стіл пам’яті», започаткованої платформою пам’яті Меморіал героїв та Благодійний фонд імені Іллі Грабара. У читальній залі бібліотеки ми зарезервували стіл для тих, хто вже ніколи не зможе сісти за нього разом із нами. На ньому – символічне місце, яке сьогодні належить нашим захисникам і захисницям. Тим, завдяки кому ми маємо можливість жити, працювати, читати книги, зустрічатися й будувати майбутнє.
Пам’ять – це дія. Пам’ять – це наша спільна присутність.
І поки звучать імена наших Героїв вони залишаються з нами.
 
 

 

Друзі, представляємо вам книгу «Вільні голоси Криму. Історії кримських журналістів – бранців Кремля» (Харків: Vivat, 2025), що подарована бібліотеці PEN Ukraine.
У виданні зібрано 16 історій журналістів, блогерів і активістів, ув’язнених російською владою за свою громадянську позицію. Автори на основі судових матеріалів, листів, щоденників та спогадів рідних відтворили долі людей, які навіть у неволі продовжували відстоювати свободу слова, людську гідність і право на правду.
«Ми зібрали фрагменти листів, щоденників, виступів у судах, щоб голоси ув’язнених звучали якомога сильніше. Спочатку ми планували видати збірку текстів, але зрозуміли: хочемо розповісти цілісну історію кожного. Це велика архівна й дослідницька праця, яку самовіддано виконала вся команда» – зазначає Тетяна Терен, членкиня Виконавчої ради Українського ПЕН.
Видання створене за ініціативи Тетяни Терен у межах проєкту #SolidarityWords, започаткованого Українським ПЕН та Центром прав людини ZMINA на підтримку кримських журналістів і громадянських активістів, які зазнали переслідувань після окупації Криму.
Запрошуємо почитати!
 

 
«Мрією мого життя було, щоб українська культура
стала відома в цілому світі. Мрії повинні збуватися,
і я щасливий, що маю можливість сприяти цьому.»
Богдан Ступка
 
27 серпня 2026 року виповнюється 85 років від дня народження Богдана Сильвестровича Ступки (1941–2012) – видатного українського актора театру та кіно, Героя України, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка, численних театральних премій, людини, яку називають актором-епохою.
Богдан Ступка був Міністром культури України (1999–2001), а з 2001 до 2012 року – художнім керівником Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. За свою творчу кар’єру він зіграв понад 100 ролей у кіно та близько 100 – у театрі. Його акторські роботи вирізнялися надзвичайною глибиною, внутрішньою силою та правдивістю.
Познайомитися з особистістю великого актора допоможе книга «Актор №1» (Київ, 2021) директорки театру «Сузір’я» Ірини Батько-Ступки. Це унікальне біографічне видання-абетка, створене на основі спогадів, роздумів, фотографій та висловлювань митця.
У книзі думки Богдана Сильвестровича розташовані за алфавітом понять, особливо важливих для нього. Перше слово – «актор», останнє – «українець». І, як зазначає авторка: «У гармонії цих сутностей – весь Ступка».
Кожна сторінка розкриває нові грані особистості митця: його ставлення до віри та Біблії, успіху, мистецтва, театру, кіно, української історії та культури. Читачі також зустрінуться з відомими режисерами Єжі Гофманом та Кшиштофом Зануссі, політиками, письменниками та іншими особистостями, які перетиналися з життям і творчістю Богдана Ступки.
Особливо цікавими для миколаївців стануть спогади Богдана Сильвестровича про Миколу Вінграновського – видатного українського поета, письменника, режисера й актора, чиє життя та творчість тісно пов’язані з Миколаївщиною.
Ознайомитися з книгою «Актор №1» можна у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.
 
Запрошуємо відкрити для себе не лише видатного актора, а й людину, для якої українська культура була справою життя
 
 

 

Сьогодні відзначаємо 155 років від дня народження Теодора Драйзера (1871–1945) – видатного американського письменника, публіциста та одного з найвизначніших представників натуралізму в літературі.
Теодор Драйзер увійшов в історію світової літератури як автор романів, що глибоко й правдиво відображають життя американського суспільства кінця XIX – початку XX століття. Його творчість вирізняється психологічною глибиною, реалістичним змалюванням людських характерів та гострим осмисленням соціальної нерівності, морального вибору й прагнення людини до успіху.
Найвідомішими творами письменника є романи «Сестра Керрі», «Американська трагедія», «Фінансист», «Титан» та «Стоїк». У своїх творах Драйзер майстерно досліджував складність людської природи, силу амбіцій, вплив суспільства на долю особистості та одвічне протистояння між моральними цінностями й матеріальними прагненнями.
Літературна спадщина Теодора Драйзера і сьогодні залишається актуальною, адже його твори спонукають замислитися над питаннями справедливості, відповідальності, свободи вибору та ціни людського успіху. Його романи й нині входять до золотого фонду світової класичної літератури та продовжують привертати увагу читачів і дослідників у всьому світі.
У фонді Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека зберігаються твори Теодора Драйзера українською та іншими мовами, які є невід'ємною складовою світової літературної спадщини.
Нижче пропонуємо до уваги деякі з них:
-Привид золота / Теодор Драйзер ; перекл. з англ. М.Івченка. - К. : Вид-во «КУЛЬТУРА» держтресту «Київ-друк», 1929. - 242 с.
-Сестра Керрі [Текст] : роман / Теодор Драйзер ; з англ. пер. Е. Ржевуцька. - К. :Дніпро, 1971.
-Американська трагедія : у 2 кн. / Теодор Драйзер. - Харків :Фоліо, 2016. - Кн. 1 / пер. з англ. І. Буше ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова. - 2016. - 507 с.
-Фінансист : роман / Теодор Драйзер ; пер. з англ. О. А. Концевич. – Харків :Фоліо, 2017. - 634, [1] с.
Запрошуємо Почитати!
Фото Теодора Драйзера взято з відкритих джерел: https://znaj.ua/.../romanist-teodor-drajzer-dyvovyzhni...
 

 

 

 

У непростих реаліях сьогодення особливого значення набуває не лише професійний розвиток колективу, а й підтримка його психоемоційного стану, ментального здоров’я та внутрішніх ресурсів. Адже згуртована команда, у якій кожен має можливість відчути підтримку, відновитися та приділити час собі, – це основа ефективної роботи й подальшого розвитку установи.

20 серпня на базі Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека бібліотечні фахівці долучилися до творчого майстер-класу зі створення «карти бажань».

Ініціаторами психосоціального та арттерапевтичного заходу стали представники альянсу міжнародних гуманітарних організацій DCA/NCA.

Під час майстер-класу учасники створювали власні візуальні репрезентації мрій, прагнень і планів, замислювалися над тим, що надихає, додає сил і допомагає рухатися вперед. Творчий процес став чудовою можливістю на деякий час зупинитися у щоденному ритмі, прислухатися до себе, відволіктися від тривог і турбот, поспілкуватися з колегами та наповнитися позитивними емоціями.

Такі заходи є важливою складовою підтримки психологічного добробуту колективу. Вони допомагають знижувати емоційне напруження, долати стрес і тривожність, відновлювати внутрішні ресурси, зміцнювати командну взаємодію та зберігати віру в майбутнє.

Дбаючи про розвиток бібліотеки, ми насамперед дбаємо про людей, які щодня творять її сьогодення і майбутнє. Саме тому підтримка працівників, створення атмосфери взаєморозуміння, довіри та психологічного комфорту є важливою складовою життя нашого колективу.

 

 

Читати далі: Бібліотечні фахівці долучилися до творчого майстер-класу зі створення «карти бажань»

 

Відділ документів з питань культури і мистецтв продовжує знайомити громадськість Миколаєва з дослідженнями миколаївських науковців у галузі гуманітарних наук.

20 серпня відбулася презентація наукової статті кандидатки філософських наук, доцентки кафедри українознавства та суспільних наук Mykolayiv National Agrarian University (MNAU) Анни Юріївни Суріної «Архетипи української культури на прикладі українського романтично-народного живопису».

Під час зустрічі учасники заходу мали можливість поглянути на творчість відомих українських митців – Марії Примаченко, Катерини Білокур, Андрія Антонюка, Євгенії Бондаренко – під незвичним кутом зору. Йшлося про відображення у сюжетах та образах живопису архетипів, притаманних українській культурі та національній ментальності.

У своєму дослідженні Анна Суріна звернулася до наукових праць видатного українського філософа Сергія Кримського, зокрема до його монографії «Під сигнатурою Софії», у якій окреслено базові характеристики української ментальності: кордоцентризм, софійність, онтологічний оптимізм.

Особливу увагу було приділено тому, як у творчості художників відображаються базові символічні формоутворення українських архетипів – Дім, Поле, Храм. Через художні образи, кольори та сюжети вони постають не лише як елементи композиції, а й як глибокі символи, пов’язані з історичною пам’яттю, духовним світом та культурною ідентичністю українців.

До заходу фахівці відділу документів з питань культури і мистецтв Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека підготували книжкову виставку «Архетипічні образи у творчості українських художників» та представили присутнім видання, присвячені життю і творчості митців, українському образотворчому мистецтву та культурологічним дослідженням.

Після лекції учасники ще довго не розходилися, ділилися враженнями, обговорювали творчість художників і продовжували розмову про образи та символи, що формують і зберігають культурну пам’ять українського народу.

 

Читати далі: Відбулася презентація наукової статті Анни Юріївни Суріної «Архетипи української культури на...

 

«Ця книга – не хроніка руйнувань і не акт засудження. Це свідчення про людей – тих, хто їсть, сміється, спить, плаче, воює, молиться, тікає, народжується і помирає; людей, які нічим не відрізняються від нас. Чому такий жах відбувається в місці, що так нагадує рай?»
Ко Сасакі
 
До Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека завітав японський фотограф Ко Сасакі (Ko Sasaki) та передав у дар фотокнигу «Херсон: Ніч, коли падали ракети» – документальне свідчення про життя України та Херсона у 2022-2023 рр., коли місто переживало одні з найтрагічніших сторінок своєї сучасної історії після початку повномасштабного російського вторгнення.
Працюючи поруч із українськими військовими та цивільними, Ко Сасакі свідомо обрав інший погляд на війну. Його об'єктив фіксує не лише наслідки руйнувань, а передусім людей – їхню щоденну боротьбу за життя, теплі розмови, спільні вечері, усмішки, моменти мовчання й підтримки. Це світлини про людську гідність, про силу залишатися собою навіть тоді, коли звичний світ руйнується. Саме такі миті стають безцінними свідченнями часу, нагадуючи, що за кожною історичною подією стоять людські долі.
У 2023 р. цей проєкт був удостоєний престижної японської премії імені Тадахіко Хаяші (Hayashi Tadahiko Photo Award), що стало важливим міжнародним визнанням його художньої та документальної цінності.
Сьогодні фотокнига представлена на спеціалізованих міжнародних платформах, відкриваючи світові правдиву історію українців, а відтепер із нею можна ознайомитися і у фондах обласної наукової бібліотеки.
Щиро дякуємо пану Ко Сасакі за цей щедрий дарунок, щиру дружню підтримку України та небайдужість до нашої історії.
Особлива вдячність – за прагнення розповідати світові правду про українців мовою фотографії, роблячи наші голоси почутими далеко за межами країни. Саме завдяки таким міжнародним культурним ініціативам пам'ять про події війни, людську стійкість і незламність знаходить відгук у серцях людей різних континентів, а Україна продовжує звучати на світових мистецьких і документальних платформах.
Запрошуємо відвідати бібліотеку та ознайомитися з виданням!