Головна

 

 

 

Щороку 8 вересня світ відзначає Міжнародний день грамотності. Це привід пишатися своєю мовою та культурою, а також нагадування про те, що знання дають свободу.

Міжнародний день грамотності - один з міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення 14-ї сесії ЮНЕСКО 1.141.

Існує явна необхідність у розгортанні програм поширення грамотності, які були б спрямовані на групи учнів, що вимагають до себе особливої уваги, і в першу чергу до них належать жінки та дівчата, що залишилися за дверима школи. Там, де чоловіки й хлопчики не мають можливості одержання якісної освіти, вони теж потребують особливої уваги.

Грамотність є фундаментом особистісного зростання, професійної реалізації та активної участі у громадському житті. Це не лише вміння читати й писати, а й здатність орієнтуватися у сучасному інформаційному просторі, критично мислити та приймати відповідальні рішення.

Особливої актуальності цей день набуває для України, адже сьогодні знання та освіта є запорукою відновлення держави, її розвитку та зміцнення. Навіть у непростих умовах воєнного часу школи, бібліотеки та заклади освіти залишаються важливими осередками формування освіченого та свідомого суспільства.

 

 

 
 
Друзі, пропонуємо вашій увазі книгу кандидата історичних наук, журналіста і редактора was.media Едуарда Андрющенка «Архіви КГБ. Невигадані історії» (Харків : Vivat , 2025), що була подарована бібліотеці PEN Ukraine.
Автор детально досліджував розсекречені документи Комітету держбезпеки СРСР в архіві Служби безпеки України у Києві. Згодом знайдені матеріали були опубліковані в українських та зарубіжних виданнях.
В основу кожної статті покладено події з життя українців у роки радянського тоталітаризму, їхні випробування й особисті трагедії. Наразі в цій книзі зібрано 18 реальних історій, зокрема, про зірваний шлюб онучки Івана Франка Віри із племінником Лесі Українки Юрієм Косачем; про ув’язнення дружини Володимира Сосюри – Марії, яка була агенткою спецслужб; про кампанію з дискредитації культового режисера Сергія Параджанова.
Більшість з них – політичні, але є й декілька кримінальних – про злочинця, який прагнув потрапити за кордон; про відставного військового, який планував вибух пасажирського літака та ін.
Едуард Андрющенко наголошує: «Нові історії з документів КГБ обов’язково будуть – але, схоже, вже після перемоги. Серед інших речей, за які сьогодні воює Україна, є власний погляд на історію. А отже, і відкриті архіви».
Запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека ознайомитись з виданням!
 
 
 

 

Кремінь Дмитро Дмитрович – український поет, публіцист, есеїст, перекладач, заслужений діяч мистецтв України. У 1999 р. отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка за збірку поезій «Пектораль».

Дмитро Кремінь народився 21 серпня 1953 року в селі Суха Закарпатської області. Після закінчення Ужгородського державного університету (1975), переїхав в Казанку на Миколаївщині, де за направленням працював учителем української мови та літератури. Після переїзду до Миколаєва, Дмитро Дмитрович у різні роки перебував на посадах доцента Миколаївської філії Київського національного університету культури і мистецтв, Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, професора Південнослов'янського інституту Київського славістичного університету, Міжнародного класичного університету імені П. Орлика, Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Дмитро Кремінь був одним із засновників обласної газети «Радянське Прибужжя» (згодом «Рідне Прибужжя»), в якій працював оглядачем з питань культури і життєвого середовища, редактором відділу культури і відродження, заступником головного редактора. За сумісництвом керував літературною студією «Борвій» при Обласному будинку художньої творчості. Був редактором літературного інтернет-журналу «Літературний Миколаїв», головним редактором часопису «Соборна вулиця». З 2010 року по січень 2018 року – голова Миколаївської обласної організації Національної спілки письменників України. Творчий набуток письменника є невід’ємною частиною сучасної української літератури. Він є автором близько 30 видань і 500 пісень.

Дмитро Кремінь – лауреат Республіканської літературної премії ім. Василя Чумака (1987), культурологічної премії ім. Миколи Аркаса (1994), Всеукраїнської літературної премії ім. Володимира Свідзінського (2011), Всеукраїнської літературної премії імені Зореслава (2013), Всеукраїнської літературної премії імені Володимира Сосюри (2013), літературної премії ім. Леоніда Вишеславського (2013); Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця (2014), «Городянин року» в номінації «Мистецтво» (Миколаїв, 1999), «Людина року Миколаївщини» (2008, 2016), удостоєний почесної грамоти Верховної Ради України (2010). У 1999р. отримав Державну премію України імені Тараса Шевченка за книгу поезій та симфоній «Пектораль». Заслужений діяч мистецтв України (2016). Лауреат міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» (2020, посмертно).

Помер Дмитро Кремінь 25 травня 2019 року.



 
 
Українське традиційне весілля – це не просто святкова церемонія, а цілий світ обрядів, символів і давніх звичаїв. Воно знаменувало не лише створення нової сім’ї, а й важливий перехід молодих до статусу дорослих членів громади. Весілля завжди було особливою подією – пишною, яскравою та сповненою символічних дій. А підготовка до нього розпочиналася задовго до самого свята. Сватання, заручини, випікання короваю, плетіння вінків, благословення батьків – кожен етап мав своє особливе значення.
Про ці та багато інших цікавих сторінок української весільної обрядовості дізналися відвідувачі Центрального відділення територіального центру соціального обслуговування м. Миколаєва під час артгодини «Українська шлюбна обрядовість: історичний екскурс». Учасники заходу, що відбувся 3 вересня у межах соціального проєкту «Візит розради», говорили про особливості весільних обрядів різних регіонів України, адже кожен край має свої неповторні традиції, пісні, символи та звичаї. Саме в них збереглися уявлення наших предків про любов, родину, добробут і щасливе подружнє життя.
Щоб зустріч була не лише пізнавальною, а й веселою та творчою, фахівці Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека підготували для учасниць тематичну вікторину та майстер-клас з виготовлення весільних воскових квіточок. Тож давні українські традиції ожили не лише в розповідях, а й у спільній творчості, гарному настрої та щирому спілкуванні. Адже народна культура – це наша пам’ять, яка продовжує жити доти, доки ми її пам’ятаємо, пізнаємо й передаємо далі.
 

 
 
Друзі, пропонуємо вам познайомитися з виданням Володимира Моренця «Про людське в людині» (Харків–Київ : Видавець Олександр Савчук, 2024), яке ми отримали у подарунок від PEN Ukraine.
Ця книга є збіркою записів лекцій професора, які він читав для слухачів Києво-Могилянської бізнес-школи. Вона містить авторські роздуми, спостереження на актуальні етичні та естетичні теми моралі, совісті, часу, мови, проблематики добра і зла, свободи, відповідальності тощо.
На своїх лекціях професор часто читав поезію українських письменників, блискуче тлумачив її, вдаючись до методу «close reading», що передбачає повільне, уважне й вдумливе читання. Олександр Саврук, директор Києво-Могилянської бізнес-школи, у передмові до книги зазначив: «А скільки людей для себе відкрило українську поезію з Моренцем!.. Цінність людини, цінність мислячої людини, що постійно піднімає планку і собі і іншім, що розкриває сутнісну основу освіти..».
Розповідаючи слухачам про літературу, професор постійно згадував й про мову, про її вплив на самовизначення людини. Розділ «Читанка» вміщує поезії відомих українських поетів – Павла Тичини, Василя Голобородька, Миколи Бажана, Сергія Жадана та ін., яких Моренець часто цитував на своїх лекціях.
Пропонована збірка є результатом спільного проєкту Асоціації випускників Києво-Могилянської Академії та Києво-Могилянської бізнес-школи, що став можливим завдяки меценатам – випускникам.
 
 

 

Поціновувачі загадок і таємниць, маємо для вас новинку!

Подкаст «Інклюзивна бібліотека SoundedBook» на ютуб-каналі «Миколаївська ОУНБ» поповнився новими випусками в межах модуля «Магічні світи сучасності».
Цього разу запрошуємо у світ магічного детективу Світлани Тараторіної – туди, де кожна таємниця має свою історію, за звичайними подіями можуть ховатися надприродні сили, а розслідування веде не лише слідами злочинців, а й крізь лабіринти міфів і легенд. У нових випусках звучать уривки з романів «Лазарус», «Лазарус Змій», «Дім солі», а також з оповідань «А чи був хлопчик», «Заради Афродіти та всіх її облич» і «Гілка глоду».
Слухайте та поринайте у захопливі історії, де детективна інтрига зустрічається з магією, а кожна загадка може відкрити шлях до нового, незвіданого світу:
 
 
 

 

Відділ документів з питань культури і мистецтв продовжує знайомити громадськість Миколаєва з дослідженнями миколаївських науковців у галузі гуманітарних наук.

20 серпня відбулася презентація наукової статті кандидатки філософських наук, доцентки кафедри українознавства та суспільних наук Mykolayiv National Agrarian University (MNAU) Анни Юріївни Суріної «Архетипи української культури на прикладі українського романтично-народного живопису».

Під час зустрічі учасники заходу мали можливість поглянути на творчість відомих українських митців – Марії Примаченко, Катерини Білокур, Андрія Антонюка, Євгенії Бондаренко – під незвичним кутом зору. Йшлося про відображення у сюжетах та образах живопису архетипів, притаманних українській культурі та національній ментальності.

У своєму дослідженні Анна Суріна звернулася до наукових праць видатного українського філософа Сергія Кримського, зокрема до його монографії «Під сигнатурою Софії», у якій окреслено базові характеристики української ментальності: кордоцентризм, софійність, онтологічний оптимізм.

Особливу увагу було приділено тому, як у творчості художників відображаються базові символічні формоутворення українських архетипів – Дім, Поле, Храм. Через художні образи, кольори та сюжети вони постають не лише як елементи композиції, а й як глибокі символи, пов’язані з історичною пам’яттю, духовним світом та культурною ідентичністю українців.

До заходу фахівці відділу документів з питань культури і мистецтв Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека підготували книжкову виставку «Архетипічні образи у творчості українських художників» та представили присутнім видання, присвячені життю і творчості митців, українському образотворчому мистецтву та культурологічним дослідженням.

Після лекції учасники ще довго не розходилися, ділилися враженнями, обговорювали творчість художників і продовжували розмову про образи та символи, що формують і зберігають культурну пам’ять українського народу.

 

Читати далі: Відбулася презентація наукової статті Анни Юріївни Суріної «Архетипи української культури на...