Баштанський район

Соціально-економічний портрет Баштанського району

Візитна картка району

Ім’я - Баштанський район (1926-1928рр.- Полтавський район)

Дата народження - 1926 рік. У 1926 році з частини сільрад Привільненського, Новобузького та Миколаївського районів створено Полтавський район. 7 лютого 1928 року його перейменовано на Баштанський. Від січня 1959 року йому підпорядковано низку сільських рад ліквідованого Привільненського району. Основна частина населених пунктів району є козацькими поселеннями часів Запорізької Січі.

Місцерозташування – східна частина Миколаївської області.

Територія – 170 тис. га.

Населення – 38800чол.

Орної землі – 120 тис. га. Основний земельний фонд – чорноземи.

Адміністративно-територіальний поділ - Район поділяється на 1 міську та 19 сільських рад, яким підпорядковано 60 населених пунктів. Місто Баштанка – районний центр, знаходиться за 11 км. від залізничної станції Явкине та за 66 км. від обласного центру. Місто перетинає автострада Миколаїв- Кр.Ріг.

Корисні копалини – піски, глини.

Головна річка – Інгул (з притокою Громоклеєю)

Історична довідка

Історичний шлях міста Баштанки (до 1928 року Полтавки) починається з 1806 року, коли на казенних землях, де вона тепер розташована, царський уряд оселив переселенців з Полтавської та Чернігівської губерній.

Наприкінці 20-х років ХІХ ст. Полтавка стала військовим поселенням. У 1830 році вона входила до складу 1-го Бузького уланського полку. В селі на той час налічувалося 214 дворів і 1216 жителів.

Наприкінці ХІХ ст. в селі, що за адміністративним поділом як центр волості входило до Херсонського повіту Херсонської губернії, розміщувалось волосне управління, земська поштова станція, мешкало понад 7 тис. чоловік. Щотижня відбувався базар, тричі на рік – ярмарок. У 1887 році в селі діяло 44 дрібні, переважно борошномельні, підприємства і торгувало 27 крамниць. За даними на 1905 рік тут налічувалося 9 ковалів, 5 шевців, 12 теслярів і 3 ткачів.

Першу школу в Полтавці було відкрито 1860 року. Наступного року розпочала роботу церковнопарафіяльна школа, яку відвідувало 20 дітей. З 1866 року в селі відкрилася перша земська школа, через 2 роки – друга, а в 1897 році – третя. У 1912 році земство побудувало в Полтавці першу дільничу лікарню на 10 ліжок. Силами місцевої інтелігенції в Полтавці в 1899 році було створено селянський театр. Організатором його був начальник поштового відділення К.І. Балафатов.

Звістки про перемогу Жовтневого повстання в Петрограді принесли в село в 1917 року солдати-фронтовики. В груднi 1917 року в Полтавцi було створено волосний революцiйний комiтет, а в сiчнi наступного року обрано волосну Раду селянських депутатiв. В березнi 1918 року в Полтавку вступив нiмецький каральний загiн. У березнi 1919 року регулярнi частини Червоної Армiї разом з мiсцевими партизанами визволили Полтавку. Та 24 серпня 1919 року селище захопили денiкiнцi. Встановлений ними режим терору, грабiжництво, вiдновлення помiщицького землеволодiння викликало обурення серед селян. Почалась пiдготовка до збройного повстання. В нiч на 6 вересня дзвони двох церков вдарили на сполох. Це був сигнал повстання. Вiдновивши радянську владу в Полтавцi, повстанком 16 вересня 1919 року проголосив Баштанську республiку (за назвою балки, в якiй розкинулось село). За наказом денiкiнського генерала Шилiнга для придушення повстання до села кiлька разiв посилали каральнi загони, якi не змогли захопити Полтавку. Повсталi селяни мужньо захищали свою республiку. Та сили були нерiвними. 19 листопада 1919 року бiлогвардiйцi увiрвались у село. Почалася звiряча розправа над повстанцями. За Баштанську республiку вiддали своє життя молодий партизан М.Рец, П.Ф.Вилкул, К.Ф.Балдук, П.I.Гапiшко, Т.I.Смола, Ф.Я Змiєвський, А.К.Костирко, В.Прядко, П.Руденко, І.Тур, Василь i Конон Гапони, жiнки Ф.М.Яценко, М.П.Семилiт та iн. Невмирущою сторінкою в історію героїчної боротьби українського народу проти денікінців увійшла Баштанська республіка. На матеріалах повстання письменник Юрій Яновський написав п’єсу “Дума про Британку”.

Після закінчення громадянської війни в селі почалася відбудова. В 1922 році в Полтавці організуються невеликі сільськогосподарські артілі – “Нове життя”, “Воля”, “Червоний орач” та ін, розширилася лікарня, відкрилася амбулаторія, аптека. Налагоджувалась робота шкіл – уже в 1920 році працювало 4 трудові школи. Важливою подією в культурному житті Полтавки стало відкриття в 1921 році народного клубу ім. Т.Г.Шевченка. 7 лютого 1928 року с.Полтавку перейменовано на Баштанку. З 1926 по 1928 роки в селі було створено два машинно-тракторних товариства “Прогрес” та “Шлях до соціалізму”. 1929 – 1930рр. в Баштанці створено колгоспи ім. Комінтерну, ім.Правди, “Червона Баштанка”, “Політвідділ” та ін. Навесні 1929 року в селі організовано тракторну колону. На її базі восени 1929 року була створена одна з перших на Миколаївщині Машинно-тракторна станція (МТС).В 1936 році дала струм електростанція.

У травні 1930 року в Баштанці було відкрито кінотеатр. В 1935 році гостинно відчинив двері районний Будинок культури ім. Шевченка, де працювала районна бібліотека з читальним залом.

У роки Великої Вітчизняної війни понад 1300 чоловік з села воювали проти ненависного фашизму. 12 серпня 1941 року гітлерівці окупували Баштанку. Фашисти закатували комуністів Н.І.Реця, В.М.Гондилова, Х.А.Костюка й інших – всього 37 чоловік, понад 470 юнаків та дівчат вони вигнали на каторжні роботи до Німеччини. З серпня 1942 року в селі почала діяти підпільна партійна організація, керівником якої став І.Я.Калініченко. Підпільники проводили активну антифашистську роботу серед населення, розповсюджували листівки. За допомогою вчительки Августини Півень було визволено з полону 25 радянських воїнів. Потрапивши до рук ворогів, 19 квітня 1943 року А.П.Півень загинула. Бої за визволення села вели з’єднання кінно-механізованої групи генерал-лейтенанта І.О.Плієва. 9 березня 1944 року частини Червоної Армії визволили Баштанку від окупантів.

Пiсля закiнчення окупацiї село почало вiдбудову.

З 1963 року Баштанка стала селищем міського типу. Працюють пошта, телеграф, готель, двоповерховий унiвермаг та iншi магазини. Комунальний житловий фонд за 1962-1969 роки зрiс у 4 рази. Прокладено водопровiд. В центрi виросли десятки двоповерхових багатоквартирних будинкiв, заасфальтовано вулицi, тротуари. Реконструйовано стадiон “Колос”. В 1960 роцi збудовано кінотеатр “Комсомолець”. В 1965 роцi вiдкрито музичну школу, в 1969 роцi збудовано нове двоповерхове примiщення районної бiблiотеки. В 1973 роцi став до ладу Баштанський сирзавод, продукцiю якого незабаром взнали далеко за межами району та областi.

80-тi роки вiдмiченi значним розширенням будiвництва як житлового фонду, так i об’єктiв соцiально-екномiчного призначення.

Виріс багатоповерховий мiкрорайон “Сiльгосптехнiка”, збудовано цiлий масив житлових будинкiв районного садiвничого об’єднання “Зоря Інгулу”, здано в експлуатацiю нове примiщення середньої школи №2, центральної аптеки, 4-х дитсадків, нову міську бібліотеку №2 та дитяче містечко «Казка».

З 1987 року селище Баштанка стало містом.

В районі 60 населених пунктів – місто Баштанка і 59 сіл.

Районний центр: м.Баштанка. Відстань від м. Миколаїв - 66 км. Місто перетинає автострада Одеса - Дніпропетровськ. Площа міста - 892 га, площа сільгоспугідь – 15,6 тис. га., загальна площа зелених насаджень складає 37,0 га. До територіального складу Баштанської міської ради входять місто Баштанка, села Шевченко, Зелений Яр, Трудове, Андріївка.

Населення району: середня чисельність населення на 01.07.2010 року становить 38,8 тис. осіб, у т.ч. чоловіків – 18,2 тис. осіб, жінок – 20,7 тис. осіб. Кількість міського населення - 12,7 тис. осіб., сільського -26,1 тис. осіб. Працездатне населення – 23,6 тис. осіб (60,8 % від загальної кількості населення). Кількість пенсіонерів – 9 350 осіб (24,1 % від загальної кількості населення). Щільність проживання на 01.01.2010 - 24 осіб/км2.

Природні умови

Баштанський район займає площу 170 616 га(6,9 % від загальної території області). Район розташований у східній частині Миколаївської області і лежить у межах Причорноморської низовини. Рельєф низовинний, слабо розчленований, ґрунтовий покрив головним чином складається з південних чорноземів звичайних середньо і мало гумусних, місцями зустрічаються засолені ґрунти.

З корисних копалин промислове значення мають поклади пісків і глин.

Район належить до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони. Згідно агрокліматичному районуванню район відноситься до північних регіонів області, які характеризуються континентальним, теплим, помірно засушливим кліматом, середньорічна температура повітря яких + 10◦С. Характерно: тривале, жарке, мало дощове літо, коротка тепла осінь, коротка малосніжна зима, рання, тепла, коротка весна.

До природної рослинності належать типчаково-ковилові степи з незначним ксерофітним різнотрав’ям.Головною річкою є Інгул (з притокою Громоклеєю), яка впадає у Бузький лиман Чорного моря. Малі річки влітку пересихають.

Лісові масиви: ліси - 3834,0 га, в т.ч. листяні породи – 2845 га (74,2%), хвойні – 989 га (25,8%). Середній вік насаджень становить 40-50 років. Є штучно створені лісові масиви на схилах балок та в надзаплавних терасах річок Інгулу і Громоклеї. Загальна площа державного лісового фонду – 8845,1 га (в т.ч. в оренді – 100,0 га). Проводяться протиерозійні заходи, будівництво гідротехнічних споруд, насадження полезахисних та прияружних лісосмуг тощо. Ландшафтно-ботанічні заказники: лісове урочище «Мар’ївське», «Христофорівські плавні», «Інгульський», «Привільне». Ботанічні заказники: «Добра Криниця», «Балка Лозноватка», «Старогорожене», «Виноградівка», «Доброкам’янка». Ботанічний пам’ятник природи «Громоклеєвський».

Органи державного управління та місцевого самоврядування

Баштанська районна державна адміністрація

56100 м. Баштанка, вул. Баштанської республіки, 37.

Тел.2-68-40 факс 2-74-51

Голова Баштанської районної державної адміністрації Рубський Іван Васильович

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Графік особистого прийому громадян головою, першим заступником,

заступниками голови Баштанської райдержадміністрації у 2011 році

Графік проведення прийомів громадян першим заступником,

заступниками голови Баштанської райдержадміністрації у 2011 році

Виїзний прийом громадян у виконкомах сільських рад:

1 – Перший заступник голови райдержадміністрації з політико-правових та гуманітарних питань – 2 та 4 четвер місяця;

2 – Заступник голови райдержадміністрації з фінансово-економічних та соціальних питань – 1 та 3 вівторок місяця;

3 – Заступник голови райдержадміністрації з питань промисловості, будівництва, транспорту та житлово-комунального господарства – 2 та 4 середа місяця;

4 – Заступник голови райдержадміністрації з питань агропромислового комплексу – 1 та 3 п’ятниця.

Баштанська районна рада

56100 м. Баштанка, вул. Баштанської республіки, 37.

Тел. 2-72-51 Факси: (05158) 2-76-18; 2-64-77

Голова Баштанської районної ради Луценко Людмила Іванівна 2-72-51

E-meil: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Керівництво та структура районної ради

Графік особистого прийому громадян головою та заступником

голови Баштанської районної ради у 2011 році

Місцеве самоврядування

Міська рада

56100 м. Баштанка, вул. Баштанської республіки, 38.

Міський голова Рибаченко Володимир Федорович 2-76-47

E-meil: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Керівництво та структура міської ради

Графік особистого прийому громадян міським головою, секретарем міської ради, першим заступником міського голови, заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів на I півріччя 2011 року

Місцеве самоврядування

Промисловість

За даними відділу статистики у Баштанському районі за січень-листопад 2010 р. підприємствами району реалізовано промислової продукції (товарів, послуг) на 405,3 млн. грн., що становить 2,7 % у загальнообласному обсязі реалізації. Найбільшу частку в обсязі реалізованої продукції району складають виробництво харчових продуктів та напоїв – 99,2%. Обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу становив 10466,3 грн. при середньо обласному показнику – 13303,9 грн.

В структурі реалізованої продукції району основну питому вагу займає харчова промисловість завдяки ЗАТ «Баштанський сирзавод». Це підприємство є основним бюджетоформуючим підприємством району, яке дає 21,0 % надходжень до бюджету. Технологічні можливості заводу дозволяють переробляти 400 тонн молока за добу.

Також стабільно працює та динамічно розвивається промислове підприємство АТВТ «Привільненське ремонтно-транспортне підприємство». На базі колишнього ЗАТ «Росток» із залученням інвестиційних ресурсів створено нове підприємство – ТОВ «Баштанська птахофабрика». Проведено реконструкцію та модернізацію, оновлено виробничі потужності сучасним обладнанням.

В районі працює 11 хлібопекарень, більшість яких належить приватним підприємцям.

Одним з найбільш значних недоліків промислового комплексу району є відсутність повноцінної переробної промисловості, за винятком виробництва ЗАТ «Баштанський сирзавод».

Сільське господарство

В аграрному секторі району використовується 120,1 тис. га ріллі, на яких ведуть товарне виробництво сільськогосподарської продукції підприємства різних організаційно-правових форм господарювання: 65 товариств з обмеженою відповідальністю, акціонерні й приватні підприємства, 462 фермери та більше 2200 одноосібників. В районі маємо 602 трактори різних модифікацій, 302 зернозбиральних комбайна, 428 культиваторів, 422 сівалки, 22 кормозбиральних комбайна, 129 пристосувань для збирання соняшника. Позитивних результатів у свинарстві досягнуто за рахунок ефективного розвитку цієї галузі у ППАФ «Хлібодар» та ДП «Маліцький- Агро».

Тільки завдяки організованості, оперативності і, без перебільшення, трудовому героїзму вдалося зібрати всі посівні площі та отримати 150 тис. тонн баштанського хліба. Це найвищий показник валових намолотів зерна жнив-2010 у Миколаївській області. У складі кращих ВАТ «Баштанська райсільгоспхімія», ВАТ «Богданівський плодорозсадник», ТОВ СП «Нібулон» та багато інших.

За підсумками року в тваринництві досягнуто високих показників з вихідного поголів’я худоби та птиці: ВРХ складає 10643 голови. в тому числі корів 7114 голів. поголів’я свиней – 6489 голів. овець та кіз – 3230 голів. птиці усіх видів – 137302 голови.

Перелік основних сільськогосподарських підприємств району

Підприємства торгівлі

Інфраструктура району знаходиться на достатньо високому рівні розвитку. Торгівля здійснюється в стаціонарних магазинах, ринках, ларьках, на торгівельних майданчиках та в формі виїзної торгівлі. На території району діє торгівельна мережа, яка складається із 1008 торгівельних одиниць, що належать фізичним та юридичним особам (у тому числі 319 магазинів, з них – 8 великих; загальною площею 19,4 тис. кв. м. та 38 об’єктів громадського харчування, розрахованих на 1729 місць), 4 ринки з продажу продовольчих та непродовольчих товарів та 11 АЗС.

В районі протягом 2009-2010 років відкрито ряд станцій технічного обслуговування, салонів краси та перукарень, кафе-барів, магазинів, аптек що створює здорову конкуренцію і спонукає до покращення якості обслуговування.