Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

144 144 такі будуть. Після виконання цих обов’язків правління приступить до задоволення акціонерів із майна, яке залишилось в розпорядженні компанії. Всі суперечки у справах компанії розглядаються і остаточно вирішуються на загальних зборах акціонерів, якщо на той раз обидві сторони будуть згодні, узаконеним порядком, або приватним способом, згідно їх вибору. Одеса 22 березня 1852 року [3, арк. 1 – 5 зв.]. 21 квітня того ж року одеський градоначальник відповів, що заснований промисловий заклад не є першим, тому не може бути звільнений від одержання торгового свідоцтва[3, арк. 6]. Дрібною промисловістю займалися місцеві робітники, росіяни й іноземці, які групувалися по цехам. Оскільки ремісників в Одесі не вистачало, до міста прибували численні артілі майстрових. Ще за часів Ришельє, за його клопотанням граф Румянцев направив до міста на Чорному морі столяра, булочника і слюсаря з робітниками. Сам Ришельє запросив булочника з Марселя, коваля з Риги і бондарів з Провансу. В 1864 році в Одесі було 66 промислових закладів, які виробляли за рік продукції на 3895000 рублів сріблом. Взагалі фабрична промисловість Одеси аж до 70 – х рр.. ХІХ ст. розвивалася дуже повільно. Причиною цього стала безмитна торгівля іноземними товарами(порто – франко), коли населення «Південної Пальміри» всі необхідні для себе вироби одержували з – за кордону. Але ситуація змінилась, коли скоротилася хлібна торгівля, посилилась конкуренція з боку США, збільшилось мито на європейські товари. Все це стимулювало розвиток фабричної промисловості. Якщо в 1877 році продуктивність одеських фабрик і заводів складала 10,9 млн. руб, у 1879 році вона зросла до 17,157 млн. руб., а у 1882 році – до 26976673 руб. Кількість підприємств в Одесі в той час становила 212 з 5006 робітниками. Зростанню фабрично – заводської промисловості сприяло також розширення внутрішньої і зовнішньої торгівлі Одеси з Далеким Сходом та з сусіднім Болгарським князівством. Попит на одеську продукцію мешканців Туреччини, Єгипту, Голландії, Владивостока дали можливість одеським