Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

93 93 Не забували простежити і за організацією урочистостей, врученням грошових винагород та телеграм зі співчуттями. Про те, що справи у миколаївських депутатів в 1911 році йшли добре, свідчить одноголосне рішення сприяти будівництву пам'ятника Чехову в Таганрозі в розмірі 100 рублів. Така ж сума вирушила до Києва для того, щоб прискорити спорудження пам'ятника Шевченку. Хоча в самому Миколаєві зводити аналогічні пам'ятники літературним діячам не рахували необхідним. Зараховували «трудодень» депутатом лише тільки тоді, коли в залі були присутні більше 1/3 голосних. У 1912 році з'явився мінімум для проведення «сесії» становив 20 осіб. Всього миколаївська дума тоді вміщується 60 голосних. Середовищі них більшу частину займали купці - 16 осіб, 10 - юристів, 7 - інженерів, 8 - лікарів, 7 - військових, 4 – землевласника [15]. На фото – Одеська міська дума [16].