Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

99 99 У 1900 році в Ананьєві діяло 13 конських заводів, 3 парових млини, 146 промислових та ремісничих закладів з 280 робітниками та виробництвом на 239 тис. руб. В місті функціонували: управа, пожежна команда, типографія, фотографія, книжна лавка, 2 торгові лазні, міські скотобійні. Перед Першою світовою війною в Ананьєві проживало 22 150 жителів. В місті працювали міський банк, позичково – ощадне товариство, типографія, пошта, телеграф. Відкривалися зернові склади, бакалійні, галантерейні магазин, лавки [23]. 8 червня 1860 року в заштатному місті Південних поселень Вознесенську була створена міська дума за затвердженим штатом, при ній – словесний суд, службовці якого призначалися Вознесенською думою, квартирна комісія. Всі три заклади мали завідувати міським господарством та справами міських станів. У першій половині 1890 – х років кількість мешканців зросла до 6960: 3385 чоловіків та 3575 жінок, дворів було 689. В місті знаходився 1 православний приход, 3 єврейські молитовні будинки. До Вознесенська примикали передмістя: Натягайлівка, Середні та Далекі Лагері, які входили до складу Вознесенської волості. В місті функціонувало міське поліцейське управління, штат поліції складався з пристава, його помічника, 2 урядників та 16 городових. Діяли органи міського самоврядування: дума та її виконавчий орган – управа, пожежна команда, міщанська управа, сирітський суд, казначейство та ощадна каса при ньому, камери міського судді, судового слідчого, земського начальника 16 дільниці Єлисаветградського повіту, поштово – телеграфна контора та ощадна каса при ній, казенна та земська кінно – поштові станції, міст та переправа через Буг, 2 готелі, 6 постоялих дворів, казенний парк, клуб, 6 агентств страхових товариств, 2 агентства транспортних контор, 2 нотаріальні контори. Таким чином, Вознесенськ був потужним містом, торговим та транспортним центром Херсонської губернії. Річка Південний Буг була судохідною до Вознесенська, по ній перевозилися вантажі та існувало пасажирське пароплавство до міста Миколаєва.