Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

115 115 Балта. 4 жовтня 1913 року. З місцевого життя. Культурного життя в Балті майже не помітно. Серед місцевої інтелігенції дуже обмаль свідомих українців. На всю Балту передплачується 2—3 примірники «Ради" та один примірник „Маяка". Інтелігенція наша якась сонна: нічим не цікавиться, в гурт не збивається. Єсть тут три середні школи, та вони для місцевої бідноти міщанської неприступні. В них учаться здебільшого діти дідичів, заможніх місцевих комерсантів та де яких чиновників. Низчих же городських шкіл на все місто одна, через це багато дітей остається по-за школою. При комерційній приватній школі з цеї осени відкрили 8-й клас. А не-що давно комітет, що функціонує при школі, вдався до міністерства торгу й промисловости з проханням, щоб її було затвержено в правах урядової школи. В біжучому році 2-х класову тутешню школу реформовано в вищу початкову. Наше повітове земство відкрило оце 15 шкіл, на будівлю яких витратило по асігновці сто тисяч карбованців. Думає також земство заснувати музей старовини. Через Балту тече невеличка болотяна річка Кодима, котра ділить Балту на дві половини. Кодима все більше і більше висихає і тепер в ній росте якийсь бурьян. З річки віє душе нездоровим повітрям і вона може бути небезпечною підчас холери. А холера тепер від нас недалечко, – в ананьївськім та єлисаветградськім повітах Херсонщини. Треба б було нашій санітарній комісії та земству звернути і на цю річку свою увагу [45]. Таким чином, характеристика міст Південної України періоду кінця ХІХ – початку ХХ ст., які розташовані на території сучасних Одеської, Миколаївської і Херсонської областей, дозволяє зробити такі висновки: 1). міське населення даного регіону становило 38 %, що значно вище за загальноросійський показник (13,4 %); 2) населення міст було багатонаціональним і багатоконфесійним, при відносній перевазі росіян (46 %); другу позицію займали євреї (понад 26 %), третю – українці (понад 16 %). Дві третини складали православні; 3) привілейовані і багаті верстви міського населення Півдня України (дворяни, чиновники, духовенство, купці, потомственні та особові почесні громадяни)