Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

166 166 3. Млини вітряні 11 1600 11 4. Бондарні майстерні 2 1100 2 5. Цегляні та черепичні 1 3600 4 6. Гончарні 10 4200 12 7 Кузні 10 9400 12 8. Меблеві, столярні та теслярські 12 9100 12 9. Майстерні возів та колес 2 3600 4 10. Миловарні 1 7600 8 11. Шкіряні 1 19600 26 12 Тютюнові фабрики 1 1900 25 13. Типографії 1 7100 4 14. Млини водяні 2 180000 14 Всього 61 261,8 149 Таким чином, дана таблиця свідчить, що підприємства Херсона були в основному дрібними, в основному базувалися на ручній праці, з невеликою кількістю робітників(в середньому 2 – 3) і випускали невелику кількість продукції. В Херсоні в 1902 році існували 181 промислове підприємство, де працювали 1860 робітників, сума виробництва досягала 5272537 руб. Найбільшими були парові лісопилки та мийниці вовни [26]. В середні липня 1908 року судновласники Д. І. Ратне, А. А. Люблін, Б. Г. Гарбер та Ш. Г. Фруг об’єдналися в товариство під назвою «Нижньодніпровське судноплавство». Товариство володіло 200 судами, в основному річковими, загальною вантажопідйомністю 5 мільйонів пудів. Головні операції нового судноплавства були направлені на Дніпро і в основному річкове судноплавство мало обслуговувати Херсонський порт, але одночасно частина цього флоту мала