Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

167 167 працювати на Південному Бузі та Дністрі. До складу судноплавства увійшов також морський флот Д. Ратнера, за допомогою якого, маючи на увазі необладнаність херсонського порту, відсутність криголама, набережної та затонів для зимової стоянки суден, заплановано було обслуговувати вантажовідправників по перевантаженню вантажів на морські баржі для направлення їх в одеський та миколаївські порти. Головне управління запропоновано було розмістити в Херсоні, а відділення агентств у всіх портах навантаження [27]. Цей факт свідчить про спробу херсонських судновласників створити свою невелику транспортну компанію на зорі народження в Російській імперії монополізму. У невеликих повітових та заштатних містах діяли переважно невеликі промислові та ремісничі заклади, кількість яких у більшості з них щороку збільшувалася. Так, у 1876 році підприємства Ананьєва виробили товарів на суму 7200 руб., з них кінні млини – на 7000 руб. [28]. Міська управа активно залучала промисловців і підприємців до виконання різних робіт у місті. Так, управою було оголошено, що 22 листопад 1876 року мали відбутися торги з приводу опалення і освітлення ананьєвської в’язниці. Тривалість підряду – один рік, початкова сума підряду визначалася в сумі 1620 руб. [29]. В 1894 р. промисловість Ананьєва була представлена такими підприємствами: салотопний, миловарний заводи, 3 заводи штучних мінеральних вод, 2 олійниці, 4 парових і 46 вітряних млинів, 4 цегляні заводи, 2 слюсарні, 3 ювелірні, 5 столярних, 3 бондарні, 2 колісні, 15 взуттєвих, 10 чоботарень, 5 кузень, 3 лісні склади, 11 хлібних комор. Всі зазначені промислові закади випустили продукції на суму 41,8 тис. руб. [30]. В зв’язку з прокладанням поблизу міста залізниці і шосе до станції Жеребкові до 1897 року кількість кустарних закладів зросла до 87 з 146 найманими робітниками(в т. ч. 5 парових млинів, 47 вітряних, 1 салотопня, 1 миловарня, 2 олійниці, 5 цегелень, 5 бондарень, 6 кузень, 6 підприємств для виробництва коліс та возів) та виробництвом товарів на суму близько 150 тис. руб. [31].