СТАТИСТИКА ВІДВІДУВАНЬ

12580601
Сьогодні
Вчора
На цьому тижні
Цього місяця
Попереднього
Загалом
5436
10724
52800
37054
277906
12580601

Ваша ІР адреса: 172.20.0.3
2021-12-04 12:20

Календар

Грудень 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2

Про регіон

Економічна активність населення Миколаївської області за 9 місяців 2010 року Друк E-mail

 

Головне управління статистики у Миколаївській області повідомляє, що за даними вибіркових обстежень населення з питань економічної активності, за 9 місяців 2010р. середньомісячна чисельність економічно активного населення регіону у віці 15–70 років становила 588,5 тис. осіб і порівняно з аналогічним періодом попереднього року скоротилась на 0,9%. Зважаючи на те, що пропозицію робочої сили забезпечує саме економічно активне населення, слід відмітити, що за рівнем його активності Миколаївщина разом з Хмельниччиною посіли 8–9 місця серед інших регіонів України.

У складі економічно активного населення області понад 91% (або 540,1 тис. осіб) були зайняті економічною діяльністю, а решта – відповідно до методології Міжнародної Організації Праці (МОП) класифікувалися як безробітні.

Протягом 9 місяців 2010р. ситуація на ринку праці регіону характеризувалася зростанням рівня зайнятості та скороченням обсягів безробіття. Так, рівень зайнятості населення віком 15-70 років у порівнянні з відповідним періодом 2009р. збільшився на 0,6 в.п. і склав 59,4%. Цей показник для населення працездатного віку складав 66,8% та був на 1,3 в.п. більше ніж за 9 місяців 2009 року.

Чисельність безробітних за методологією МОП у віці 15-70 років порівняно з січнем–вереснем 2009р. скоротилась на 9% і склала 48,4 тис. Рівень безробіття за означений період зменшився на 0,8 в.п. і становив 8,2% (в цілому по Україні – показник склав 8% і був на 0,6 в.п. менше ніж у відповідному періоді попереднього року).

Варто відмітити, що серед регіонів Причорноморської економічної зони рівень безробіття був найвищим у Херсонській області (8,8%), найнижчим – в Одеській області (5,8%).

Опубліковано: Вівторок, 11 січня 2011, 16:30
Миколаївщина Друк E-mail

 

«Якщо перейти Борисфен, перша від моря країна - Гілея,

якщо йти нагору від неї - там живуть скіфи-хлібороби,

 яких елліни, що живуть біля річки Гіпаніс,

звуть борисфенітами, а самих себе ольвіополітами...»..

Геродот

 

Миколаївщина - це благодатний край, де жаркий родючий степ зустрічається з прохолодою чорноморських хвиль, терпкі запахи чебрецю й полину змішуються із солоним рибним вітром морських просторів. Порізане цілющими лиманами - залишками древніх рік - узбережжя древнього Євксинського Понту. Вікно в середземноморський історичний простір, колиска європейської цивілізації. Житниця України. Край суднобудівників і хліборобів. Це безліч куточків для створення туристичних маршрутів та об`єктів відпочинку.

На території сучасної Миколаївської області перші відомі поселення з'явилися наприкінці пізнього палеоліту, близько 20 тисяч років тому на берегах річок Південний Буг та Інгул, в середній течії. У VII-I століттях до нашої ери. причорноморські степи населяли іраноязичні племена скіфів, що прийшли зі сходу.

У ті ж часи сюди почали переселятися греки, які заснували своє перше поселення на острові Березань, згодом вони створили безліч поселень, найвідомішим з яких було місто-держава Ольвія, заснована на Миколаївщині в VI столітті. Поряд з дністровської Тірою, Ольвія була найбільшим торговельним, економічним і культурним центром Північного Причорномор'я.

У I-III століттях край завоювали римляни, на зміну яким у III столітті прийшли готи, а в кінці IV століття сюди мігрували зі сходу гуни. Періодично в VI-IX століттях у цих краях з'являлися племена кочівників - авар, хозар, болгар, угорців.

З перших століть нашої ери ці землі поступово заселяли слов'янські племена, у північних районах області мешкали ранньослов'янські племена черняхівської культури, а в кінці X століття територія де, розташована нинішня Миколаївська область, увійшла до складу Київської Русі і стала її південною окраїною.

Тут же в Х столітті господарювали орди печенігів, половців, яких у XIII столітті витіснили татаро-монгольські завойовники.

У XIV-XV століттях ці землі недовго належали до Великого Князівства Литовського, але в кінці XV століття територія краю перейшла під контроль Кримського ханства і протягом трьох століть відносилась до малонаселеного «Дикого Поля». XVIII століття було ознаменовано рядом російсько-турецьких війн, метою яких було звільнення споконвічно слов'янських земель від Ісламської Імперії.

Звільнивши територію між річками Дніпро і Південний Буг і отримавши право безперешкодного плавання по Азовському і Чорному морях, Росія приступила до створення флоту.

З кінця XVII століття розвиток краю було нерозривно пов'язаний з утворенням Запорізької Січі. Незважаючи на небезпеку, запорізькі та Прибузькі козаки вперто просувалися до моря. Вони будували тут свої хутори, влаштовували переправи через ріки, утворюючи острівці хліборобської культури. Степ, на якому розвивалося землеробство, поступово об'єднався з морем.

 Сучасна територія області між Бугом і Дніпром повністю увійшла до складу Росії після російсько-турецької війни 1768-1774 рокiв, а територія на захід від Бугу - тільки з Ясським договором 1791 року.

У 1778 році в гирлі річки Дніпро були заснованi перший чорноморський док  і місто Херсон.

А через 10 років в гирлі річки Інгул був закладений ще один док - Інгульський, навколо якого швидко виросло місто. За наказом генерал - губернатора Новоросійського краю князя Григорія Потьомкіна нове місто отримало ім'я Миколаїв 27 серпня 1789 року на згадку про здобуту в 1788 році російськими  військами перемоги - взяття турецької фортеці Очаків у день святого Миколая, покровителя моряків. Цю дату вважають днем народження міста.

Будувалося місто за спеціально складеним планом - із прямими вулицями й кварталами правильної форми. Цей план був складений в кінці XVIII століття російським зодчим Іваном Старовим. Завдяки діям генерал - губернатора Б. А. Глазенапа, в 1862 році було отримано дозвіл на відкриття Миколаївського порту для іноземних кораблiв, митниці та іноземних консульств. Це сприяло розвитку міста, і в кінці XIX століття Миколаїв по загальному обсягу морської торгівлі займає третє місце, а за обсягом продажу зерна - перше місце в Російській імперії і третє в світі.

У 90-ті роки XIX столiття мiсто Миколаїв перетворилося на великий промисловий центр. Тут зосереджувалися суднобудівні верфі, заводи сільськогосподарського машинобудування. Роль області ще більше зросла з відкриттям у 1862 роцi Миколаївського морського порту, що спеціалізувався на перевезенні зерна. У 1920 роцi  утворена Миколаївська область, в 1922 роцi її територія ввійшла до складу Одеської губернії, а в 1923-1930 роках  була  розділена  між Миколаївським, Первомайським, Одеським і Херсонським округами. В 1932 - 1937 роках територiя  Миколаївщини входила до складу Одеської області, але з 22 вересня 1937 року область знову відновлена і з 1954 року існує в сучасних межах.

Один з найстаріших і найкрасивіших міст півдня України - Миколаїв продовжує жити і розвиватися під заступництвом свого янгола - хранителя Святого Миколая.

На території області проживають представники понад 100 національностей. Найбільш численні українці, росіяни,  а також молдавани, які проживають в основному в північних районах області. Серед представників інших національностей найбільш численними є білоруси і болгари.

З історії Миколаївщини стає зрозуміло, що на формування культури цього краю вплинула історія багатьох держав.

Виключенням не стала і кулінарія даного регіону, в ній можна знайти багато спільного з кухнею інших народів.

В цьому краї можна знайти багато страв запозичених з російської кухні, це в основному  першi страви - супи та борщі,  причому вони тут відрізняються великою кількістю компонентів, завдяки цьому дуже густі і наваристі.

Також до особливостей цього краю можна віднести часте вживання в їжу каш, приготовлених з різної крупи, а також різних страв з картоплі.

Ще однією російською стравою вважається кисіль,  це не напій і не їжа, а щось середнє між ними. Густий напій п’ється як гарячим, так і холодним, він допомагає підтримувати сили і зігріватися в холодну пору року.

В кулінарії цього регіону також відчувається значний вплив молдавської кухні. Характерними ознаками цього є гострий смак, надзвичайно привабливий вигляд приготовлених страв і широке використання бринзи, кукурудзяного борошна, томата, часнику, пряних трав. В основу перших страв тут дуже часто входить хлібний квас, що надає їм приємний смак. Також для приготування  тут використовують велику кількість різноманітних овочів та фруктів.

Але не можна забувати й про українську кухню. Головною особливістю якої в цьому регіоні є дуже багатий асортимент м’ясних блюд – тут і домашні ковбаси, і котлети, крученики, холодець, битки і січеники.

Ну і звичайно ж тут люблять сало, його використовують  для приготування різноманітних страв, а також подають як закуску з часником, з цибулею i огірками, салом шпигують кров’яну ковбасу, запечене м’ясо.

Отже стає зрозумілим, що цей регіон дуже різноманітний, він увібрав в себе культуру багатьох держав. І щоб насправді зрозуміти Миколаївщину її неодмінно потрібно відвідати самому, щоб переконатися у її чарівності.

Туризм:

 

http://www.oga.mk.ua/ua/publication/content/300.html?lightWords=%F2%F3%F0%E8%E7%EC

 Миколаївська обласна державна адміністрація. Туристичні підприємства області

 

http://www.oga.mk.ua/ua/publication/content/302.html?lightWords=%F2%F3%F0%E8%E7%EC

Миколаївська обласна державна адміністрація. Туристичні заклади Миколаївської області

 

http://www.oga.mk.ua/ua/publication/content/2177.html?lightWords=%F2%F3%F0%E8%E7%EC

Миколаївська обласна державна адміністрація. Управління з питань туризму та курортів

 

http://www.oga.mk.ua/main/en/publication/content/2181.html -

Миколаївська обласна державна адміністрація. Загальний огляд історії, розвитку та сучасного стану сфери управління з питань туризму та курортів.

Туристичні агентства та тур комплекси

http://www.ukrproftour.kiev.ua/003_0014.php?do=001

Туристична Миколаївщина. Історія області. Офіційний портал ЗАТ «Укрпрофтур»

 

http://www.ukrproftour.kiev.ua/003_0014.php

Обласне закрите акціонерне товариство «Миколаївтурист». Офіційний портал ЗАТ «Укрпрофтур»

 

http://www.rom.mksat.net/baz.html -Миколаївське обласне бюро з туризму

 

http://www.ukrproftour.kiev.ua/003_0014.php?do=002 -

Туркомплекс "Турист" ЗАТ "Миколаївтурист"

 

http://www.han-tengry.mk.ua/index.shtml -

Туристична фірма Хан-Тенгрі

 

http://www.ukrproftour.kiev.ua/003_0014.php?do=004

Оздоровчий комплекс санаторного типу "Очаків" ЗАТ "Миколаївтурист"

 

http://www.ukrproftour.kiev.ua/003_0014.php?do=005

Оздоровчий комплекс санаторного типу "Сонячний промінь" ЗАТ "Миколаївтурист"

 

http://www.han-tengry.mk.ua/parent-price-ru.shtml

Сімейний відпочинок на чорноморському узбережжі України. Бази відпочинку Коблево, Рибакови, Чорногорки.

 

http://www.han-tengry.mk.ua/chaild-price-ru.shtml

Організація літнього дитячого відпочинку в оздоровчих лагерях на узбережжі Чорного моря

 

Перлини Причорномор`я

 

http://www.olbio.org - Ольвія: Офіційний сайт

 

http://7chudes.in.ua/info/121.htm

Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія» на сайті „7 Чудес України”

 

http://7chudes.in.ua/info/368.htm

Унікальний півострів Кінбурнська коса на сайті „7 Чудес України”

 

http://www.ukrtourism.com/region-black_sea/area-mykolaiv_region/city-koblevo/turizm_by_regions/list.html

 Сторінка Коблево на сайті „Український туристичний портал”

 

http://7chudes.in.ua/info/120.htm

Археологічна пам`ятка "Дикий сад" на сайті „7 Чудес України”

 

http://www.tb.mk.ua/magazines/?article=72

Регіональний ландшафтний парк „Кінбурнська коса”

 

http://www.turatlas.com/?9/266

Невідома Україна. Гранітно-степове Побужжя. Мигія.

 

http://io.ua/s23174

Природа морського узбережжя поблизу села Рибаківка на Миколаївщині

 

http://environment.org.ua/category/region/mikolayivshhina

Сторінка Миколаївської області на сайті „Природа України”

 

ЗМІ про Миколаївщину туристичну

 

http://who-is-who.com.ua/bookmaket/ukrtour2007/21/120.html

Український видавничий консорціум. Туристичний та курортно-рекреаційний комплекс Миколаївської області. Електронний варіант документу

 

http://www.tb.mk.ua/magazines/?article=74

Туризм і рекреація. Миколаївська область

 

http://www.dt.ua/3000/3900/40958

 Ільїн В. Нетоптані стежки Борисфеніди

 

http://www.iskra.kiev.ua/iskra.html?act=article&id=1140

Власенко С. Країна овіяна вітром мрій

Опубліковано: П'ятниця, 24 грудня 2010, 16:01
Міграційні потоки населення за січень–жовтень 2010 року Друк E-mail

 

Головним управлінням статистики отримані результати міграції населення у січні–жовтні поточного року. За цей період на Миколаївщину прибуло 5,7 тис. осіб, вибуло за її межі 5,9 тис. Кількість прибулих порівняно з відповідним періодом минулого року збільшилась на 2,5%, а вибулих скоротилась
на 2,8%.

У межах області переважав рух з міських поселень у сільську місцевість, внаслідок чого сільське населення зросло на 0,1 тис. осіб, у той час як міське населення на стільки жскоротилось.

У міжрегіональному потоці міграції регіон втратив0,5тис. осіб, що на 0,4 тис.менше, ніж за січень–жовтень2009 року.

Водночас у міждержавній міграції кількість прибулих перевищила кількість вибулих на 0,3тис. осіб, і становила 0,6 тис. осіб.Позитивне сальдо сформувалось в основному за рахунок міграційних переміщень з Російської Федерації
(0,2тис. осіб) та Молдови (0,1тис. осіб).

Опубліковано: Середа, 08 грудня 2010, 00:00
Загальні відомості Друк E-mail

 

Районний центр — Братське.

Братський район, як адміністративно-територіальна одиниця створений 7 березня 1923 року, територія району в сучасних межах складає 1,1 тис.кв.км., процент від загальної території області – 4,5 %.

Чисельність наявного населення становить 19,6 тис.чол.

В складі району 59 сіл і одне селище міського типу, які об’єднуються одною селищною і 15 сільськими радами. На території району є залізнична станція Людмилівка. Відстань районного центру до обласного м. Миколаїв шосейною дорогою 131 км.

Район межує на півночі та сході з Бобринецьким та Новоукраїнським районами Кіровоградської області, на заході з Арбузинським, на півдні з Вознесенським та Єланецьким районами Миколаївської області.

По території району протікає 5 річок: Мертвовід, Мала Корабельна, Мазниця, Костувата, Комишувата.

Корисних копалин немає.

Серед зональних типів грунтів в районі переважають чорноземи звичайні. Природні та кліматичні умови сприятливі для інтенсивного високоефективного розвитку сільського господарства. Територія розташована в посушливій зоні, відчувається дефіцит місцевих водних ресурсів. Інтенсивна багаторічна господарська діяльність, ерозійні процеси призвели до замулювання річок, внаслідок чого водовіддача їх за останні роки знизилась. На території району 4899 га лісів, із них 1546 – державні ліси, 3353 га – належать господарствам.

Смт. Братське – адміністративний господарський центр одноіменного району.

Селище розташоване на березі річки Мертвовід /притока річки Південний Буг/ в 131 км на північ від обласного центру м. Миколаєва і має з ним транспортні зв’язки по автомобільним дорогам обласного значення Братське – Вознесенськ – Н.Одеса – Миколаїв та Арбузинка – Братське – Єланець – Н.Одеса – Миколаїв.

В 25 км на північний захід від районного центру проходить залізнична станція Людмилівка.

Загальна площа селища становить 395,87 га. Населення – 6,1 тис. чол.

Опубліковано: Середа, 17 листопада 2010, 16:21
Загальні відомості Друк E-mail

Загальні відомості
Територія Береза́нського райо́ну розташована в південній частині Миколаївської області в зоні Південного Степу України.
Районний центр - смт. Березанка (4 163 чол)
Територія району становить 1,38 тис.кв.км.
Район розташований біля узбережжя Чорного моря. Територія його витянута з півночі на південь на 50 км та з заходу на схід на 30 км. Район розташований в межах природних підзон:
- до степу Південного відноситься північна частина Березанського району.
- до степу Сухого - південна частина Березанського району.

Район межує з Одеською областю, Миколаївським, Веселинівським та Очаківським районами Миколаївської області. З півдня територія району омивається водами Чорного моря, західне узбережжя омиває Тилігульський лиман, південно-східне узбережжя омивається водами Березанського лиману.
Прибережні смуги лиманів та самого Чорного моря перетинаються короткими, але широкими та глибокими балками.
В районі 1 селище міського типу і 49 сільських населених пунктів.
Клімат району континентальний, дуже теплий, посушливий. Середньорічна температура повітря - +9,2 С°. Тривалість безморозного періоду - 160-205 днів, вегетаційного - 215-225 днів.
Переважаючими вітрами в холодний період є північно-східні, в теплий -північно-західні, з середньорічною швидкістю 4,2-4,3 м/сек. В окремі роки, особливо ранньою весною, швидкість вітру набуває значної сили (понад 15 м/сек і більше). Інколи вітри переходять у пилові бурі, видуваючи ґрунт та пошкоджуючи сільськогосподарські культури. Число днів з сильним вітром 10-20 днів, а з пиловими бурями - 2 дні.

Сума опадів за рік - 340 мм. Найбільша кількість опадів випадає на червень, найменша - на березень. Основна частина опадів (70%) випадає в теплий період року, переважно у вигляді злив, які спричиняють полягання посівів, створення ґрунтової кірки і викликають водну ерозію ґрунтів.
Сніговий покрив нестійкий, середня висота його в період найбільшого нагромадження (лютий) досягає 3-6 см. Кількість днів зі сніговим покривом - 40-60. Промерзання ґрунту починаться в перших числах грудня і складає 38-43 см. Максимальна глибина промерзання - 120-140 см., мінімальна - 10-20 см. Повне розмерзання ґрунту спостерігаєгься у середині березня.
Відносна вологість повітря за рік дорівнює 60-70 відсотків, яка в теплий період зменшується до 40 відсотків.
Рельєф району рівнинно-хвилястий. В геоморфологічному відношенні територія району знаходиться, в основному, на первинноакмулятивній рівнині Причорноморської низовини.
Природна рослинність на території району лишилася на схилах, днищах балок та на незначних ділянках заплав рік, що використовуються як пасовища. Травяний покрив на схилах дуже зріджений і не являється гарантом від ерозії. Тут зустрічаються типчина, тонконіг бульбистий, лобода татарська, тонконіг вузьколистий, пирій повзучий, люцерна, житняк, костриця овеча, молочай, чебрець, полин австрійський і такі однорічники як стоколос, гусятник малий, конюшина польова, вероніка весняна, роговик український. Влітку, коли злаки вигорають, у рослинному покриві переважає різнотрав'я, представлене найбільш ксерофітними видами - гвоздикою, віниччям розлогим, польовими волошками та полином.
На днищах балок і на заплавах річок, де умови зволоження сприятливі для розвитку вологолюбивої рослинності, ростугь пирій повзучий, молочай лозовий, осока, тонконіг бульбистий, вузьколистий та інші. На засолених ґрунтах заплав ростуть солевитривалі рослини — кермек, астра солончакова, солянка.
Заболочені ділянки заплав вкриті зарослями очерету, рогози та осоки.
На подових землях ростуть пирій повзучий, пирій подовий, осока, гірчак подовий, молочай лозовий, спориш, ромашка.
Природної деревної рослинності на Березанщині майже немає.

Джерело

Опубліковано: Середа, 17 листопада 2010, 15:04
Загальні відомості Друк E-mail

 

Районний центр: Березнегувате

Площа району становить 126372 га (1,26 тис. кв. км.), з них площа сільськогосподарських угідь — 114,2 тис. га.

Населення району становить 21,7 тис.

Березнегуватськийрайонзнаходитьсяупівденно-східнійчастиніМиколаївськоїобласті, намежізХерсонськоюіДніпропетровськоюобластями, межуєзКазанківським, Новобузьким, БаштанськимтаСнігурівськимрайонами.

Історія

Історія степового Причорномор'я багата, своєрідна, насичена подіями. Цей край давно заселений. Археологічні розкопки свідчать, що ще 15 тисяч років тому тут жили люди. Багато століть назад по сивих ковилах степів летіли кіммерійські вершники, а бородаті скіфи купали своїх коней у чистих водах Гіпаніса — Південного Бугу. Донині бурхливі літні зливи вимивають із землі бронзові наконечники стріл, уламки грецьких амфор, почорнілі ольвійські монети, глиняні козацькі колиски. Багато чужинців намагалися заволодіти прибузькими землями — орди печенігів, половців, монголо-татар, а також литовці, кримські татари, турки спустошували цей край. І саме тут, на південному рубежі, у Дикому полі, ставали на захист рідної землі відважні лицарі волі — запорізькі козаки, грудьми закриваючи Україну від турецької і татарської зброї. З кінця XVII століття господарчий розвиток краю пов'язаний з утворенням Запорізької Січі. Запорізькі й прибузькі козаки, незважаючи на численні небезпеки, уперто просувалися до моря, утворюючи острівці хліборобської культури. Степ, на який з півночі тиснула багата хліборобська культура, був просто приречений з'єднатися з морем. Це і відбулося в результаті російсько-турецьких воєн.

Подальша історія краю пов'язана з виходом Росії до Чорного моря і освоєнням причорноморських степів. В книзі В. Лободи „ Топонімія дніпробузького межиріччя «, на стор.25 вказується дата першої згадки про Березнегувате — 1778 рік; першоджерело — Генеральная карта Новороссийской и Азовской губерній, 1778 (ЦДВІА, ф. ВУА спр. 20126). Але офіційно роком заснування Березнегуватого вважається 1787 рік. Див.» Історія сіл і міст України. Миколаївська область“.Офіційна історія заселення нашого краю бере початок з 1783 року, коли внаслідок двох успішних російсько-турецьких війн до складу Російської імперії увійшли південноукраїнські землі та Крим. В. В. Лобода в книзі «Топонімія Дніпробузького межиріччя» пояснює виникнення назви селища від найменування балки, в якій густо росли берести. Берест — одна з назв в'яза листоватого (Ulmus camprestris) — листопадне дерево, яке відноситься до роду в'язових, висотою до 30 м;1,5 м в діаметрі. Живе до 300 років. Світлолюбний, посухостійкий. З найстаріших будівель ХІХ ст. нам в спадок перейшли діючий храм Святого Воскресіння Христового в Березнегуватому, побудований в 1868 р.; храм Покрови Богородиці в с. Висунськ, збудований в 1866 р.; недіюча церква Святого Миколи Чудотворця 1895 р. в с. Новосевастополь.

Десь близько 200 років налічує будівля синагоги в Березнегуватому. З найстаріших виробничо-адміністративних об'єктів, що зводилися у XIX — на початку XX ст., у Березнегуватому є три приміщення комплексу Нагартавської лікарні, збудованої у 1898—1899 рр. (у комплексі було всього 8 приміщень), приміщення арештного дому (найстаріше приміщення техучилища), приміщення церковно-приходської школи (майстерня біля кладовища), приміщення кредитного банку (приміщення редакції і друкарні), приміщення селянського банку (приміщення районного музею), приміщення заїжджого двору Висоцького (Будинок дитячої творчості), приміщення будинку С. Т. Заїкіна (приміщення старої пошти), приміщення ветстанції. В селі Сергіївка добре збереглося приміщення будинку поміщика Бредихіна (одне з приміщень Сергіївської ЗОШ І-ІІІ ст.).Біля села Пришиб збереглися залишки будівель та артезіанської свердловини пивзаводу поміщика Висоцького.

Історія Березнегуватського району бере свій початок з 1923 року, коли було проведено новий адміністративно-територіальний поділ. Замість старої системи губернії-повіту-волость введена нова — губернія-округ-район. Згідно Постанови ВУЦВК 7 березня 1923 року Одеська губернія була розділена на Одеський, Миколаївський, Херсонський, Балтський, Первомайський і Єлисаветградський округи. До складу Миколаївського округу входило 8 районів, серед яких був і Березнегуватський район. За час існування Миколаївського округу в його складі проходило ряд змін. Постановою ВУЦВК і Радою Народних Комісарів УРСР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округів і перехід на двоступеневу систему управління» на території України були ліквідовані округи і створені 503 самостійні одиниці. Березнегуватський район ввійшов до складу Миколаївської області на підставі Постанови ЦВК СРСР 23 вересня 1937 року.

Пам'ятки

Свято-Воскресенська церква в смт Березнегуватому. Покровська церква в с. Висунську. Церква святого Миколи Чудотворця вперше згадується у 1801 році.

Опубліковано: Середа, 17 листопада 2010, 15:02
Загальні відомості Друк E-mail

 

Районний центр: Баштанка

Географічне положення

До 1928 року Баштанський район називався Полтавський.

Башта́нський райо́н знаходиться у східній частині Миколаївської області. Займає площу 170 тис. 616 га, в тому числі ріллі 119,7 тис. га. В районі 60 населених пунктів (місто Баштанка і 59 сіл). Район лежить у межах Причорноморської низовини, рельєф низовинний, слаборозчленований, абсолютні відмітки від 70 м в річкових долинах до 100 м на півночі району.

З корисних копалин значення мають поклади піску та глини. Баштанський район розташований у межах Причорноморської середньостепової фізико-географічної провінції. Пересічна температура січня –4,2°, липня +19.5°, період з температурою понад +10° становить 171 день, понад +15° – 134 дня. Протягом року випадає від 426 до 464 мм опадів.

Баштанський район належить до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони.

Головна річка Інгул (з притокою Громоклеєю) впадає у Бузький лиман Чорного моря. Малі річки влітку пересихають. Основний земельний фонд складають південні чорноземи, перехідні до звичайних, південних малогумусних і південних солонцюватих чорноземів, місцями – дерново-піщані, в долинах річок – лучно-чорноземні ґрунти.

До природної рослинності належать типчаково-ковилові степи з незначним ксерофітним різнотрав’ям. Є штучно створені лісові масиви на схилах балок та в надзаплавних терасах річок Інгулу і Громоклеї. Загальна площа державного лісового фонду – 7406 га. Проводяться протиерозійні заходи, будівництво гідротехнічних споруд, насадження полезахисних та прияружних лісосмуг, тощо.

У Баштанському районі є природні заказники місцевого значення з охорони та збереження зональної рослинності та рельєфу.

Ландшафтно-ботанічні заказники:

Лісове урочище «Мар’ївське» (площа 388 га.), «Христофорівські плавні» (200 га.), «Інгульський» (26 га.), «Привільне» (12 га.).

Ботанічні заказники:

«Добра Криниця» (20 га.), «Балка Лозноватка» (20 га.), «Старогорожене» (10 га.), «Виноградівка» (15 га.), «Доброкам’янка» (12 га.).

Ботанічний пам’ятник природи «Громоклеєвський» (10 га.).

Автомобільних доріг з твердим покриттям 301,6 км, в тому числі дорога територіального значення Баштанка – Березнегувате протяжністю 26.8 км, регіонального значення – Дніпропетровськ – Миколаїв – 47,2 км. В 60 населених пунктах району проживає 40,7 тис.чол. в тому числі 14.2 тис. – міські жителі. 90,4 відсотків населення району – українці, 4,4 – росіяни. Інші національності (білоруси, молдовани, болгари, євреї, поляки, турки-месхетинці) становлять 5.2 відсотки.

Історія

Дата утворення Баштанського району - 1926 рік.

Відповідно до постанови ВУЦВК УРСР «Про адміністративно-територіальні зміни» від 29 вересня 1926 року із частини сільрад Привільненського, Новобузького та Миколаївського районів створено Полтавський район.

На підставі постанови Президії ВУЦВК від 7 лютого 1928 року Полтавський район перейменовано в Баштанський. 3 1 січня 1959 року підпорядковуються Баштанському району ряд сільських рад ліквідованого Привільненського району.

Основна частина населених пунктів району є козацькими поселеннями періоду Запорізької Січі.

Наприкінці XIX – початку ХХ ст. створено Полтавську волость, що входила до Херсонського повіту Херсонської губернії. В грудні 1917 року створено волосний революційний комітет, а в січні 1918 року обрано волосну Раду селянських депутатів. 24 серпня 1919 року район захопили денікінці. 16 вересня 1919 року спалахнуло повстання, обрано повстанський комітет, який проголосив Баштанську республіку. 19 листопада 1919 року розгромлено повстанців, початок масових розправ.

У 1925 році за заслуги перед революцією IХ Всеукраїнський з’їзд Рад, за пропозицією голови ВУЦВКу Петровського Г.І., нагородив Полтавку Червоним прапором. Навесні 1929 року створено одну із перших в Україні Баштанську машинно-тракторну станцію. В 1929-30 роках в районі створено близько 80 сільгоспартілей. В серпні (12-16) 1941 року гітлерівці захопили район. 3 серпня 1942 року в районі почала діяти підпільна організація під керівництвом Калениченка І.Я.

В жовтні 1943 року підпільні групи сіл Баштанка, Привільне, Новоіванівка, Мар'янівка об’єднались у Баштанський партизанський загін. В березні (9-12) 1944 року район звільнено від фашистських загарбників. 6117 баштанців в роки Великої Вітчизняної війни нагороджено бойовими орденами і медалями. За роки війни у фашистську неволю з Баштанського району вивезено 4181 чоловік, не повернулося з війни 4390 чол., 679 – пропало без вісті.

Поблизу Баштанки в 1967 році знайдено і проведено розкопки парного скіфського поховання, віднесеного до IV ст. до н.е.

Поблизу с.Інгулки виявлено залишки кількох поселень доби бронзи (ІІІ-ІІ тисячоліття до н.е.) та скіфських часів (VI-II ст. до н.е.). Неподалеку від с. Кашперо-Миколаївка виявлено знаряддя праці епохи мезоліту (10-8 тисяч років тому). В селі Свобода знайдено залишки поселення епохи ранньої бронзи (Ш тисячоліття до н.е.). Поблизу сіл Кашперо-Миколаївка, Новопетрівка, Новофонтанівка виявлено залишки п’яти поселень епохи бронзи (II тисячоліття до н.е.) два поселення скіфських часів (V-III ст. до н.е.), поселення та могильник черняхівської культури.

На окраїні села Старогорожене виявлено стоянку епохи мезоліту (8 тис. років тому). У Привільному і Старогорожене два поселення і курган епохи бронзи (III-II тисячоліття до н.е.). В селах Привільне та Новобирзулівка виявлено античне поселення (III-II ст. до н.е.) та першого ст. нашої ери, курганний кочівницький могильник (IХ-XII ст.). На південь від села Світлицьке виявлені поселення пізньої бронзи та скіфських часів. Також виявлено поселення на окраїні села Мар'ївка, курганне поховання доби бронзи на околиці Новопавлівки.

На окраїні села Леніне знайдено 3 стоянки епохи мезоліту (8 тис.років тому), а у с. Михайлівка - поселення епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н.е.) і черняхівської культури (ІІ-V ст.). Поблизу с. Піски виявлено кургани скіфських часів (IV-Ш ст. до н.е.), кургани епохи бронзи (П тисяч. до н.е.).

На окраїні с. Плющівка досліджено залишки епохи пізньої бронзи (кінець II тис. до н.е.). В с. Новогеоргіївка, Отрадне, Червона Зірка проведено розкопки поховань епохи бронзи (III-II тис.до н.е.), скіфських часів (V-III ст. до н.е.), кочівників (XI-XIII ст.). Широковідомий курган «Осипова Могила» біля села Новогеоргіївка. Біля с. Явкине виявлено декілька курганних груп з похованнями епохи бронзи (II тис. до н.е.), скіфських часів і кочівників 10-13 ст.

Пам’ятникитапам’ятнізнаки

Врайоніє38 пам’ятників, втомучисліпам’ятниківгромадянськоївійни– 3, пам’ятниківВеликоїВітчизняноївійни– 35, 4 пам’ятнихзнака.

Баштанський район постраждав від Голодомору 1932—1933 рр. Так, наприклад, село Піски було занесене на чорну дошку.

В місті Баштанка облаштовано меморіальний комплекс «Пагорб Слави» в пам’ять про загиблих земляків в роки Великої Вітчизняної війни. На центральній площі в 1969 році встановлено гранітну глибу на відзначення 50-річчя Баштанської республіки з листом до нащадків 2019 року. В 1971 році в центральному парку міста встановлено пам’ятник учасникам збройного повстання проти денікінців – Синам Баштанської республіки.

Неподалеку від міста Баштанка, на шляху звільнення району від фашистських загарбників, встановлено пам’ятник танкістам 23-го танкового корпусу, а в самому місті – пам’ятний знак командиру цього корпусу генерал-лейтенанту Пушкіну Є.Г. На околиці Баштанки є пам’ятний знак воїнам 4-го гвардійського Кубанського кавалерійського корпусу, які визволяли район в роки війни.

Персоналії

Григорій Овксентійович Довженко (1899-1980) - заслужений художник України, народився в Баштанці.

Уродженець Баштанки Роман Іполитович Фощенко (1908-1970) був режисером Київської кіностудії хронікально-документальних фільмів. За період з 1944 року по 1970 він пише сценарії та створює 60 документальних фільмів, кіножурналів.

Літературний критик, доктор філологічних наук, професор Григорій Андрійович В’язовський народився в Баштанці. З 1949 року працював у Одеському державному університеті.

В степовій Новоолександрівці Баштанського району в 1923 році народився відомий український письменник, лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка (1984 р. за роман-трилогію «Степ») Лауреат премії ім. Ю.Яновського (1987 р.) Сизоненко Олександр Олександрович.

Джерело

Опубліковано: Середа, 17 листопада 2010, 14:41
Загальні відомості Друк E-mail

 

Районий центр: Єланець

Географічні дані

 

Загальна площа району — 1017,7 кв/км.

Відстань від районного центру до м. Миколаєва — 100 км.

Водні ресурси — 1084,75 га.

Кордони: Братський район, Новобузький район, Новоодеський район, Вознесенський район, Кіровоградська область.

Природні ресурси

На території району виявлено родовища граніту, кріолінової глини, піщанику.

 

Адміністративно-територіальні одиниці

В районі 1 селищна рада:

Єланецька селищна рада ( смт. Єланець, с. Велідарівка, с. Братолюбівка).

 

Та 11 сільських рад:

Ясногородська сільська рада ( с. Ясногородка, с. Півні, с. Крутоярка, с. Гражданка, с. Михайлівка).

Малодворянська сільська рада ( с. Малодворянка, с. Приют).

Нововасилівська сільська рада ( с. Нововасилівка, с. Іванівка, с. Федоро-Михайлівка).

Малоукраїнська сільська рада (с. Малоукраїнка, Дружелюбівка)

Маложенівська сільська рада (с. Маложенівка, Кам'янка, Богодарівка)

Калинівська сільська рада (с. Калинівка, Новоолександрівка, Уральське, Водяно, Веселий Подол)

Водяно-Лоринська сільська рада (с. Водяно-Лорино, Новомиколаївка, Семенівна)

Великосербулівська сільська рада (с. Великосербулівка, Нововолодимирівка, Малосербулівка, Григорівка)

Ольгопольська сільська рада (с. Ольгополь)

Куйбишевська сільська рада (с. Куйбишевка)

Возсіятська сільська рада (с. Возсіятське, Ковалівка)

Транспортний комплекс та зв'язок

Автомобільні шляхи загальнодержавного і місцевого значення, які проходять по району, складають 172 км. Автомобільні шляхи загального користування складають 163 км. Залізничні колії відсутні.

Забезпечення домашніми телефонами — 15 шт. на 100 чол.

Релігія

На території району діють 2 православні церкви: в смт.Єланець — Різдва Пресвятої Богородиці, настоятель Фатич Миколай; в с.Возсіятське — Святопокровська церква, настоятель Головчак Василь Олексійович, і релігійні організації: Християни віри Євангельської п'ятидесятників в смт.Єланець, Євангельських християн — баптистів в с.Федоро-Михайлівка, релігійна громада «Свідки Ієгови» в смт.Єланець.

Освіта

Мережа загальноосвітніх навчальних закладів Єланецького району охоплює 22 навчальних заклади, в тому числі 11 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів, 5 — І-ІІ ступенів, 5 — І ступеня, 1 заклад нового типу — Єланецька гуманітарна гімназія.

З метою створення умов для навчання, виховання та розвитку дітей з неблагополучних, соціально незахищених сімей в районі функціонує пришкільний інтернат при Єланецькій Загальноосвітній школі І-ІІ ступенів в якому перебуває 31 дитина шкільного віку.

Історія району

Селище Гнилий Єланець засноване у 1802-1804 роках. Першими мешканцями були козаки з Полтавщини і Київщини та селяни з Курської та Воронезької губерній, які се­лилися на берегах річки Гнилий Єланець. Вже у 1815 році вселищі мешкало 449 ревізських душ, основними заняттями яких були скотарство і рибальство.

У 1810 році селище отримало назву Новомосковськ, у 1818 році воно було віднесене до розряду військових поселень і у 1829 році стало центром Уланського полку. У 1827 році в селищі було відкрито школу кантоністів, де хлопчиків готували до військової служби.

У 1857 році жителів Новомосковська перевели на становище державних селян. Село як волосний центр увійшло до Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. На той час тут мешкало 1855 чоловік; було 327 саманних хат та землянок, 9 торговельних закладів, церква Різдва Богородиці (заснована у 1825 році), у 1858 році було відкри­то сільську школу, що утримувалася на громадські кошти. Щонеділі у Новомосковську збиралися базари, двічі на рік — ярмарки, на яких торгували хлібом, худобою, ма­нуфактурою, шкіряними та іншими товарами.

У 1858 році селище перейменували на Єланець. Згідно закону від 24 лютого 1866 року про поземельний устрій державних селян за жителями Єланця закріпили ті наділи, якими вони користувалися досі, за які вони сплачували щорічну державну оброчну подать. У 1886 році державні селяни були переведені на відкуп. Частина жителів села займалась ремісництвом, у 1905 році у селищі було 3 бондарі, 11 ковалів, 5 теслярів, 5 колісників. У 1904 році почав працювати млин Коваленка, який переробляв 150 ти­сяч пудів зерна на рік, його обслуговували 14 робітників.

Напередодні першої світової війни волосний центр Єланець налічував 4,5 тис. жителів. У центрі села, на великому базарному майдані, стояли церква, синагога, земська поштова станція (телеграфну лінію від містечка Братське до Єланця провели у 1908-1909 роках), торгували 15 лавок, кілька трактирів. У 70-их роках XIX ст. земство відкри­ло лікарню на 4 ліжка (згодом їх кількість збільшилась до 10), де працювали лікар, два фельдшери та дві акушерки. У 1861 році в селі відкрилася парафіяльна школа, яку відвідувало близько 20-ти учнів, у 1873 — земська, де навчалося 65 дітей; з 1909 року почала працювати ще одна така ж школа.

У квітні 1919 року в Єланці було обрано Раду робітничих, селянських і солдатських депутатів, у січні 1920 року — створено ревком. У 1923 році в селі було організовано споживчу і сільськогосподарську кооперації, через які селяни одержували державні позички -грішми, посівним матеріалом, тяглом і реманентом. У 1924 році 160 сімей се­лян створили три кооперативні об'єднання; в січні 1925 року 14 сімей об'єдналися в ТСОЗ «Червоний незаможник», який мав 136 десятин землі, 20 коней, 17 корів, 20 бо­рін, 4 жатки і трактор. У січні 1926 року в Єланці було організовано машинно-тракторне товариство «Хлібороб», а трохи згодом — «Новий шлях».

Після ліквідації волостей Єланець як центр сільської Ради увійшов до Вознесенського району. У вересні 1926 року було створено Єланецький район.

У квітні 1920 року в Єланці відновила роботу лікарня, крім неї у 1928 році працювали аптека і медамбулаторія. У 1921 році в Єланці відкрили дитячий інтернат, у 1923 — ди­тячі ясла. У двох початкових школах в 1925 році навчалося 232 учні, працювало шість вчителів. Відчинили двері сільбуд і бібліотека. 1927 року до дня 1 Травня у сільбу­ді було обладнано стаціонарну кіноустановку. В тому ж році було відкрито семирічну школу (у 1935 році перетворена на середню), у 1940-1941 навчальному році в ній нав­чалося більше 600 учнів, працювало 28 вчителів.

У 1930 році на базі ТСОЗів були створені чотири сільськогосподарські артілі: «Перше травня», ім.Сталіна, «3-я сесія» та «Червоний пролетар», які об'єднали 1270 госпо­дарств. В сусідньому селі Куйбишевка в 1931 році було створено Єланецьку МТС. В середині 30-х років в МТС було чотири тракторних бригади, які обробляли понад 80 відсотків земельної площі всіх колгоспів села.

У 1930-х роках в Єланці з'явилися промислові підприємства. Тут збудували райхарчокомбінат, маслозавод, пекарню, млин, райпромкомбінат з виробництва цегли і черепи­ці. Промартіль ім. Кірова випускала швейні вироби. В 1939 році дала світло колгоспна електростанція. В селі працювали швацька і кравецька майстерні, крамниці, універ­маг. У 1932-1933 роках було закладено парк. Діяли лікарня на 30 ліжок, амбулаторія, аптека. У 1938 році відчинив двері новий кінотеатр. В Єланці працювали дві районні і одна шкільна бібліотеки.

З 8 серпня 1941 року по 19 березня 1944 року Єланець був окупований нацистами. Понад 250 юнаків і дівчат були вивезені на примусові роботи до Німеччини. З 324 жите­лів Єланця, які пішли на фронт, загинули 200 чоловік.

Великі збитки під час окупації були завдані колгоспам: зруйновані 9 конюшень, 7 свинарників, 2 вівцеферми, а також кузні, автогаражі, птахоферма і зерносховище.

У 1944-1946 роках були відновлені промислові і комунальні підприємства, а також радіовузол і телефонна станція. На базі місцевої сировини почало працювати гончарне підприємство. Лише у 1947 році були освоєні довоєнні посівні площі, а вже у 1949 році з кожного гектара землі збирали 100-пудовий врожай зернових.

У 1950 році в Єланецькій лікарні, де нараховувалось 35 ліжок, працювали 20 медпрацівників. В середній і трьох початкових школах 42 вчителя навчали 949 учнів. Був від­ремонтований клуб, біля нього жителями Єланця закладено парк.

У 1957 році колгоспи села об'єдналися в один — «40-річчя Жовтня», за яким закріпили 14693 га сільськогосподарських угідь. З 1960 року колгосп став спеціалізуватися на відгодівлі свиней. Після реорганізації МТС машинно-тракторний парк господарства нараховував 60 тракторів, 18 комбайнів, 24 автомашини. Працювала майстерня з ре­монту сільськогосподарських машин.

У 1968 році Єланець віднесено до селищ міського типу. Було реконструйовано центральні вулиці — тут насадили сквери, розарії, проклали асфальт. У тому ж році було споруджено чотириповерхове адміністративне приміщення, кілька багатоповерхових будинків, районний універмаг, приміщення автовокзалу, дитячий комбінат, готель, бу­динок зв'язку; пущено в дію хлібопекарню, олійний завод. Через річку Гнилий Єланець збудували 2 залізобетонні мости. У 1963 році Єланець отримав струм від держав­ної мережі. Селище повністю електрифіковане і радіофіковане. Сталися зміни і в соціальній сфері. Крім районної лікарні на 175 ліжок, працювали поліклініка, пологовий бу­динок, протитуберкульозний диспансер, дитяча консультація. На кошти колгоспу було побудовано лікарню на 50 ліжок.

У 1969-1970 навчальному році у середній і восьмирічній школах, вечірній та заочній школах робітничої молоді працювало 52 вчителі і набувало знань 1050 учнів. У 1963 році відкрило двері сільське професійно-технічне училище, яке готувало механізаторів. У 1967 році відкрилася дитяча музична школа. У районному будинку культури і клубі колгоспу «40-річчя Жовтня» працювали 8 гуртків художньої самодіяльності. У селищі працювали кінотеатр, будинок піонерів, 6 бібліотек.

У 1963 році в Єланці почав працювати свинарський комплекс потужністю 14-16 тисяч голів на рік. У 1977 році була проведена реконструкція приміщень комплексу, що доз­волило утримувати в них до 8 тисяч поросят. У 1976-1980 роках з розрахунку на 100 га сільгоспугідь було вироблено 109 цнт. м'яса.

Напочатку 1980-х років колгосп «40-річчя Жовтня» мав 53 трактори, 19 комбайнів, 31 автомобіль. Працював крупний механізований тік.

Найбільше промислове підприємство селища — «Міжколгоспбуд», створений у 1957 році. Цегельний завод, який працював при ньому, випускав до 1 млн. штук цегли на рік. 3. У 1982 році розгорнулися роботи з будівництва водоводу. Бузька вода стала надходити в райцентр і села району.

У 1985 році будується багатоповерховий терапевтичний корпус райлікарні. В цьому ж році в Єланці запалено факел від мережі природного газу.

 

Джерело:

Опубліковано: Середа, 17 листопада 2010, 12:08
Заробітна плата працівників Миколаївської області у вересні 2010 року Друк E-mail

 

За данимиГоловного управління статистикиу Миколаївській області у вересні 2010р. чисельність штатних працівників на підприємствах та їхніх відокремлених підрозділах з кількістю найманих працівників 10 і більше осіб становила 242,8 тис. працюючих та порівняно з серпнем п.р. збільшилась на 1449 осіб.

Середній розмір номінальної заробітної плати цієї категорії працюючих в економіці області становив 2199 грн. та порівняно з серпнем п.р. збільшився на 2,2%.

Розмір заробітної плати працівників у ключових ланках економіки області становив: в промисловості 2823 грн., сільському господарстві, мисливстві та пов’язаних з ними послуг1636 грн. Співвідношення рівнів заробітної плати у цих видах діяльності склало 1,7 раза.

Суттєве зростання рівня заробітної плати за вересень п.р.спостерігалось у працівників:

освіти – на 15,0%, або на 343 грн.;

сільського господарства, мисливства та пов’язаних з ними послуг – на 10,4%, або на 155 грн.;

з надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльності у сфері культури та спорту – на 8,5%, або на 135 грн.

Водночаснайбільше її зменшення за місяць зафіксовано у працівників:

рибальства, рибництва – на 18,9%, або на 220 грн.;

торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – на 14,2%, або на 267 грн.;

фінансової діяльності– на 8,7%, або на 311 грн.;

державного управління – на 5,3%, або на 136 грн.

Найвищийрівень оплати праці незмінно залишається у працівників промисловості, транспорту та зв`язку, металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, фінансової діяльності, де заробітна плата працівників в 1,3–1,5 раза перевищувала середній показник, який склався в економіці області.

На противагу, вкрай низькою зафіксованооплату праці упрацівників рибальства, рибництва, виробництва гумових та пластмасових виробів, текстильного виробництва; виробництва одягу, хутра та виробів з хутра, готельного та ресторанного бізнесу. Розмір заробітної плати в цих видах діяльності не перевищував 63% відсередньообласного показника.

Заробітна плата працівників області від загальнодержавного її рівня становила 93,6%, або була меншою на 150 грн.

Серед регіонів України за рівнем заробітної плати область у вересні посідала 9 місце після Донецької, Дніпропетровської,Київської, Луганської, Запорізької, Полтавської областей та міст Києва і Севастополя.

Реальна заробітна плата найманих працівників у вересні 2010р.порівняно з серпнем зменшилась на1,1%, а проти вересня 2009р.збільшилась на 7,8%.

Станом на 1 жовтня 2010р. 3 тис. працівників підприємств області потерпали від невчасного отримання заробітної плати. Кожному з них в середньому не було виплачено по 3184,30грн., що в 1.4раза більше за розмір середньої заробітної плати, нарахованої у вересні 2010р. одному штатному працівнику.

Сума невиплаченої заробітної плати на 1 жовтня 2010р. склала 45,5млн.грн.іпорівняно з 1 вересня 2010р.зменшиласьна 2,1%, абона 1 млн.грн.

У структурі загальної суми заборгованості 1,9 млн.грн., або 4,1% припадає на економічно неактивні підприємства, тобто ті, які призупинили свою виробничо-господарську діяльність у 2009 та попередніх роках; 34 млн.грн., або 74,8% – напідприємства, щодо яких здійснюється процедура відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом; 9,6 млн.грн., або 21,1% – на економічно активні підприємства.

Серед економічно активних підприємств 31,8% боргу із заробітної плати зосереджено на підприємствах транспорту та зв`язку, 31,2% – промисловості, 20,7% – в організаціях, які здійснюють операції з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та надають послуги підприємцям.

Опубліковано: Середа, 03 листопада 2010, 12:50
Аналіз діяльності бібліотек Баштанської ЦБС Друк E-mail

Аналізування роботи бібліотечної системи - важливий фактор оцінки діяльності ЦБС, визначення її ефективності, якості надання бібліотечних послуг, виявлення позитивних тенденцій розвитку та проблемних питань у сфері бібліотечного обслуговування населення району. За основу даного аналізу взято підсумки 2009-го року, зафіксовані в статистичних, фактографічних та текстових звітах структурних підрозділів ЦБС; співбесіди з керівниками філій, результати виїздів у сільські і міські  бібліотеки та перевірки їх роботи. До уваги бралися також активність бібліотечних працівників у проведенні різноманітних бібліотечних конкурсів, акцій  та семінарських занять, заходах по підвищенню бібліотечної кваліфікації та ін. В підсумках роботи враховувалась також і позиція керівників структурних підрозділів у підвищенні іміджу бібліотечних закладів та позиціонування їх у соціокультурному середовищі сільських громад.

Загальний висновок аналізу діяльності Баштанської ЦБС полягає в тому, що всю роботу її структурних підрозділів можна визначити як стабільну з ознаками позитивних перспектив. Хоча на фоні зменшення сільського населення в деяких філіях зафіксовано зменшення кількості користувачів, якість надання бібліотечних послуг в 2009-му році значно покращилась. Відбувається поступове впровадження модельних форм розвитку бібліотек, відкриття в сільських філіях, де дозволяють умови та площа бібліотек, зон відпочинку, інформаційних зон, куточків рідної природи, рідного села та ін.   Як загальний підсумок слід означити і той фактор, що бібліотечні установи  зайняли своє достойне місце в соціокультурному середовищі району, яке відповідає їхній прогресивній місії. Як результат визнання цього владою  - значні додаткові фінансові вливання до бюджету ЦБС на поточні видатки та придбання оргтехніки і матеріальна допомога  органів місцевого самоврядування як в забезпеченні сільських бібліотек обов’язковими періодичними виданнями, так і в покращенні матеріально-технічної бази. Цьому сприяла активна робота всього колективу ЦБС по наближенню якості надання бібліотечних послуг до відповідних норм і стандартів сучасності.

1. Мережа бібліотек Баштанської ЦБС.

Мережа бібліотек Баштанської ЦБС в 2009-му році залишилася без змін: всього до складу ЦБС входить 26 бібліотек. Із них 2 районні, 2 міські та 22 сільські бібліотеки. Всі вони знаходяться на бюджетному утриманні.

2. Основні показники роботи.

Як показує аналіз та порівняльні характеристики за останні роки, основні показники роботи бібліотек  району  залишаються відносно стабільними. Бібліотеки ЦБС протягом 2009 -го року обслужили 20370 користувачів різного віку, що на 204 більше,    ніж   у 2008-му році.    Зростання     користувачів    відбулося   у ЦРБ (+5) , у ЦДБ (+1),  Новоєгоріській(+332),Новоолександрівській (+23), Старогороженській (+6) та ін. сільських бібліотеках  . Зменшення користувачів спостерігається в Новоіванівській (-131), Пісківській  (-30),  Плющівській(-4),  Лоцкінській (-8) сільських бібліотеках з ряду об’єктивних та суб’єктивних причин.

Кількість користувачів юнацького віку в бібліотеках ЦБС за останній рік зменшилась на 21 користувача і становить 3137 користувачів, що складає 15,4% із загальної кількості користувачів ЦБС. Найбільше читачів юнацького віку обслужили такі бібліотеки: ЦРБ – 1362 , Інгульська – 150, Лоцкинська – 145, міська №2 -139 , Привільненська №1 – 123, Явкинська – 86. Тенденція до зменшення юнацтва пояснюється зменшенням населення юнацького віку в сільській місцевості.

Навантаження на 1 бібліотечного працівника  в бібліотеках ЦБС в2009-му році збільшилось і складає по користувачах - 754 по книговидачі – 13237 прим. В сільських бібліотеках: по користувачам – 636, по книговидачі 10822 прим. В  міських бібліотеках: по користувачах -800, по книговидачі – 16287 прим. В районній бібліотеці: по користувачах – 1178, по книговидачі 21702 прим.

Книговидачатакож є одним з основних критеріїв оцінки якості роботи бібліотек. Станом на 01.01.2010-го року всього по ЦБС видано 357421 прим., що в порівнянні з минулим роком на 6422 прим. менше. Збільшили книговидачу такі структурні підрозділи як: ЦРБ  + 166прим., ЦДБ  +77прим., міська №1 + 15прим., міська №2  +48прим., Інгульська  + 99прим., Новоєгорівська + 5134прим.,Привільненська №2  +40прим., Зменшили показники книговидачі Добренська -1366 прим.,        Кашперомиколаївська – 269прим., Костичівська - 207прим., Ленінська – 118 прим.,  Лоцкинська – 3447прим., Новоіванівська -4867прим., Новоолександрівська -357 прим., Пісківська -470 прим.,  Плющівська – 1168.

Кількість відвідувань загалом по ЦБС складає 116332, що на 1590 меньше, ніж у минулому році. По центральній бібліотеці відвідування становить 7854, що на 121 більше минулого року. Зросло відвідування в таких бібліотеках: ЦРБ +121,ЦДБ +45, Новоєгорівській+1641, Старогорожанській +68, міській №1 + 2,Христофорівська +21. ,міській№2+48. Зменшення відбулося у більшості бібліотек –філій, але найбільше в Лоцкинській-1287,Новоіванівській -1510 ,Плющівській -54,Ленінській -176,Костичівській -60,Добренській -488.

3.  Бібліотечні фонди

Головним складовим елементом в системі  бібліотек є документні ресурси як культурне надбання держави.

Загальний обсяг бібілотечного фонду бібліотек Баштанської ЦБС на 01.01.10 р. становить 335438 прим. в т.ч дит. 102298 прим.). З них друкованих видань 332972 прим., аудіовізуальні матеріали - 2353 прим.,  документів на електронних носіях - 113 прим. За 2009 рік фонди бібліотек поповнились новими виданнями на 5367 прим. та вибуло 5927 прим. І хоча працівники бібліотек проводять належну роботу по   збереженню бібліотечного фонду, слід  зазначити, що основна частина фонду сформована ще в 80-ті роки минулого століття і  така література і фізично, і  морально застаріла. Все це зумовлює вилучення  такої  літератури  з  фондів, що призводить відповідно і до постійного  зменшення  фонду.  Залучення позабюджетних коштів на поповнення  книжкових  фондів   цю проблему не вирішує  , тому це  питання   повинно вирішуватись  тільки при підтримці держави.

Загалом сума коштів, за рахунок яких відбулося поповнення книжкових фондів в 2009 році, склала 75422 грн.   З  районного бюджету на поповнення бібліотечного фонду було виділено 6504 грн. ( З них 3000грн. -. на придбання літератури та  3504 грн. -  на передплату періодики). Поповнення книжкових фондів відбувається за рахунок державних прогорам «Українська книга»  (1047 прим. на суму 35033 грн. ) та  надходжень в дар від обласних бібліотек, управління культури, авторів (537 прим. на суму 16872 грн.). Як завжди, активно проходить в районні акція  «Подаруй бібліотеці книгу» та «Передплата - 2010» ( подаровано   631прим. на суму 3274 грн. та залучено спонсорських коштів  на передплату  12877грн.).  По доброчинній акції «Подаруй бібліотеці книгу» активно спрацювали  ЦРБ (68 прим.),  міська бібліотека №2 (83 прим), Пісківська с/б (36 прим.), Старогорожанська с/б (56 прим.), та по передплаті  періодики:  Інгульська с/б, (1052 грн.), Доброкриничанська с/б (910 грн.), Костичівська с/б (852грн.), Плющівська с/б (910 грн.). Треба відмітити, що, як завжди, значну фінансову підтримку для своїх сільських бібліотек  надали  сільські ради (3693грн.) та традиційно спонсорами  стають  самі працівники. Вони оформили передплату періодичних видань для бібліотек на 2685 грн.

 

 

4. Соціокультурна діяльність

 Підтримуючи змістом своєї діяльності державну політику, бібліотеки Баштанської ЦБС проводили свою роботу за діючими державними та регіональними програмами.  Так, відповідно до Указу Президента України «Проголошення 2009 року – Роком молоді в Україні» в усіх бібліотеках системи працювали книжкові виставки, експрес виставки, виставки подорожі присвячені цій темі. До уваги користувачів в центральній районній бібліотеці підготовлено книжкову виставку «Юність визнач своє майбутнє» та проведено літературно-музичну композицію «Я навіки юністю засватаний». А в міській бібліотеці № 1 проведено експрес-подорож «Молодь крокує у майбутнє», в Новоєгорівській  с/б – літературно-музичний вечір «Дорога в молодість завжди святкова», в Інгульській с/б проведено круглий стіл «Молодь сьогодні».

Особлива увага приділялась роботі над програмою «Молодь Баштанщини». В усіх бібліотеках системи, проведено багато різних заходів, присвячених молодіжній тематиці. На протязі останніх років добре зарекомендувала себе літературно-правова програма «SOS! Врятуйте наші душі», яка має на меті за допомогою бібліотечних форм популяризації літератури засіяти в душі юних читачів зерно здорового способу життя та програма естетичного виховання «Школа етикету», що направлена на засвоєння правил етикету, вміння створити свій, особливий імідж та підготовку до цивілізованого дорослого життя. Серед заходів, що користувалися великою популярністю серед читачів юнацького віку слід назвати цикл літературно-музичних годин «Пастка для кумирів», цикл літературно-правових годин «Зупинись над прірвою ( програма «SOS! Врятуйте наші душі»)» та бесіди тестування «Як стати справжньою леді», «Правила джентльмена», гра-імпровізація «Добрий день! Будьмо знайомі!» (Програма «Школа етикету»).

Серед інших цікавих заходів для користувачів юнацького віку слід відзначити профорієнтаційний тренінг «Чимало професій є на землі, а кращі у нашому місті», година поезії «Ми приходим у світ для любові».  А літературно-музична година «В романсі співає душа » не залишила нікого байдужими. Учні  10-х класів ЗОШ № 1 разом з класними керівниками Чубенко О.М. , Ганжою Л.А. , Бойко Л.В. прослухали історію романсу. Прозвучали чудові вірші українських та російських поетів минулого і сьогодення, що були покладені на музику та стали відомими прекрасними романсами. Справжню насолоду, надзвичайне піднесення відчули всі присутні від романсів у виконанні  неповторних, талановитих Лариси Шулюк та Анатолія Грицюка.

 В Баштанському районі активно працює «Програма розвитку краєзнавства на період до 2010 року ». Ніщо інше не може так поєднати минуле, сучасне та майбутнє, відкрити нове у начебто давно відомому, промовляти безпосередньо до сердець, як краєзнавство. Кожна людина, якщо вона себе такою вважає, повинна відчути гордість і любов до своєї Батьківщини. Саме це все ми любимо, саме це і є ота Батьківщина, якою пишаємося і яку захищаємо, не шкодуючи свого життя. Але Батьківщина стає вдвічі дорожчою і ріднішою, коли за кожною назвою сільського кутка чи вулиці, за кожною долиною, горою чи річкою стоїть глибока історія, події і імена. Якраз цим завданням і опікується центр краєзнавства, що працює на базі Баштанської центральної районної бібліотеки. Він виступає як регіональний центр з питань популяризації краєзнавчих документів. Література про рідний край є неоціненим багатством у вихованні національної гідності підростаючого покоління.

 Краєзнавчі інформаційні ресурси ЦРБ складають 1600 прим. з них : документів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування 426 при; електронних документів – 7 назв; друкованих видань 1167 прим.   В читальному залі районної бібліотеки у краєзнавчому кутку «Благословенна батьківська земля» зібрані цінні видання та видання, що користуються великим попитом.         Краєзнавчі матеріали представленні також на виставці-експозиції «В океані рідного народу відкривай духовні острови».

На абонементі збирається найпопулярніша краєзнавча література, що є в бібліотеці в достатній кількості. У краєзнавчому кутку до уваги користувачів «Краєзнавчий календар: день за днем», в якому відображені пам’ятні дати краю в поточному році.

Основними напрямками діяльності центру краєзнавства Баштанської центральної районної бібліотеки є:

  1. історичне краєзнавство;
  2. літературно-мистецьке краєзнавство;
  3.  вивчення бібліотечної історії краю.

Центром створені власні електронні бази даних історичної тематики: «Баштанський район: соціально-економічний портрет», «Баштанщина: події, факти», повнотекстові БД «Герої радянського союзу - наші земляки», «Герої Соціалістичної Праці - наші земляки», «Баштанка славна іменами».

В районі проведена велика пошукова робота по вивченню історії населених пунктів. Результатом її стало започаткування електронної бази даних «Історія населених пунктів Баштанського району», куди ввійшли матеріали по місту Баштанка та селах Добре, Піски, Єрмолівка, Явкине, Кашперо-Миколаївка, Плющівка, Новоолександрівка, Христофорівна.

В 2009 році проведена велика робота по розповсюдженню знань про рідний край та вихованню любові до свого історичного та родинного коріння. Цікаво пройшов у вересні тиждень рідного краю «Рідний куточок і вся Україна мила, найкраща у світі земля» в рамках якого відбулася літературно-музична година «У серці - Баштанщина рідна» за участю народного гурту «Зоряний шлях». Учні Баштанської ЗОШ № 1 познайомилися з героїчною історією рідного краю та її славним нинішнім днем, почули розповідь про людей, які своєю самовідданою працею творять майбутнє свого краю. У вересні Баштанщина широко відзначила 90-річчя Баштанської республіки. До цієї дати в центральній районній бібліотеці проведено годину історії рідного краю «Баштанська республіка: історія, події, люди» та презентовано довідково-бібліографічні матеріали «Республіка нескорених».

Також в рамках тижня рідного краю проведені заходи, присвячені творчості талановитого та неповторного співця рідного Баштанського краю відомого українського письменника та громадського діяча, лауреата Державної премії імені Т.Г.Шевченка, літературних премій імені Ю.Яновського та імені Нечуй-Левицького -  О.О.Сизоненка, з яким центральна районна бібліотека підтримує тісні зв’язки. В 2009 році видатному землякові виповнилося 86 років. До цієї дати в краєзнавчому центрі була підготовлена виставка-портрет «Жива легенда степового краю», де були широко представленні видання письменника, більшість з яких мають дарчі надписи, а також публіцистичні твори з періодичних видань. А літературний портрет «Співець рідного краю» на який завітали учні ПТУ № 9 пройшов цікаво і змістовно. Учні прослухали цікаву розповідь про життєвий і творчий шлях письменника.

 В усіх бібліотечних закладах ЦБС  до дня народження письменника були підготовлені книжкові виставки, виставки-портрети, експрес-виставки та підготовлено заочні зустрічі з письменником.

Так, в міській бібліотеці № 2 до дня народження письменника земляка відбулася літературознавча скринька «Народжений під білими хмарами», в Кашперо-Миколаївській с/б - вечір-портрет «Син степів, солдат Вітчизни», в Інгульській с/б - літературний портрет «Співець рідного краю».        А в Новоолександрівській с/б, звідки родом письменник, створено клуб шанувальників творчості О.О.Сизоненка. Члени клубу «Земляк» протягом року знайомились з життєвим та творчим шляхом видатного українського письменника.         Загалом заходи, присвячені творчості О.О.Сизоненка відвідали близько 250 користувачів.

Велика Вітчизняна війна… Ці три слова назавжди лишили свій відбиток не лише на сторінках літописів, але й на скронях посивілих ветеранів і на мирному небі над нашими головами. І ми, сучасне покоління, не маємо права забути ті вогненні літа, коли вирішувалось наше майбутнє. Тому в центрі уваги Баштанської ЦБС є робота по патріотичному вихованню молоді та пріоритетне обслуговування і увага до ветеранів Великої Вітчизняної війни.

Традиційно всі масові заходи, які проводяться в центральній районній бібліотеці в травні,  присвячені Дню Перемоги. Напередодні великого свята в центральній районній бібліотеці відбулася година пам’яті «Сповідь солдатських сердець». Учасниками і слухачами її стали учні 10-А, 10-Б класів ЗОШ № 1 разом з класними керівниками Чубенко О.М. та Ганжою Л.А.

На зустріч був запрошений ветеран Великої Вітчизняної війни, шановна і поважна людина в нашому місті, найактивніший читач нашої бібліотеки Ликов Георгій Іванович. Ветеран поділився з присутніми своїми спогадами про ті далекі буремні роки. Ветеран приніс на зустріч фотографії воєнних років, які дуже зацікавили всіх присутніх. Учні привітали Георгія Івановича з Днем Перемоги, подарували квіти та побажали доброго здоров’я, довгих і щасливих літ життя, миру і добробуту.

Ведучі Іщенко Н.В. та Штефан Л.В. прочитали чудові вірші присвячені подвигу героїв, солдат. Як завжди, захід бібліотечні працівники доповнили інформацією краєзнавчого характеру.

В усіх бібліотечних системах проведені заходи, присвячені цій тематиці. Так в Плющівській с/б проведено зустріч поколінь «Подвиг безсмертний, пам’ять - нетлінна» та огляд літератури «Солдатські трикутники – жива історія війни», Цікаво пройшли година пам’яті «Тих днів не змовкне слава» (Привільнянська № 1 с/б), вечір пам’яті «Повік ті дні із пам’яті не стерти» (Привільнянська № 2 с/б). До 65 – річчя визволення Баштанщини від німецько-фашистських загарбників в центральній районній бібліотеці проведено годину – вшанування «Визволення – це перемога», на якій учні ЗОШ № 1 більш детальніше дізналися про події 9 березня 1944 року, про учасників Березнегувато-Снігурівської операції, які у смертельній битві вибороли свободу рідного краю.

На заході було презентовано довідково-бібліографічні матеріали «Та незабутня весна …», які було видано до 65-річчя визволення м. Баштанки.

Незабутні враження залишились у працівників центральної районної бібліотеки після зустрічі з гостем із Дніпропетровська танкістом-визволителем Аркадієм Володимировичем Альтзіцером. Бібліограф Іщенко Н.В. познайомила гостя з краєзнавчим центром «У цім краю, де серцю рідна пристань.» А бібліотекар Штефан Любов Василівна презентувала книжкову виставку-подію присвячену 65-річчю визволення Баштанки.

22 червня 2009 року в День скорботи та вшанування пам’яті жертв війни в Україні традиційно в Центральну районну бібліотеку були запрошені ветерани Великої Вітчизняної війни, колишні в’язні німецьких концтаборів, «остарбайтери», діти війни.

Зустріч – спомин «Сповідь солдатських сердець» відкрила директор Баштанської ЦРБ Борщевецька Г.І., яка висловила шану й повагу учасникам війни, які донесли славу свого бойового подвигу до наших днів, розповіла про роботу, яку проводить центральна бібліотека по збереженню пам’яті про Велику Вітчизняну війну, про перемогу над фашизмом. Проводячи уроки мужності, години пам’яті, зустріч з ветеранами Великої Вітчизняної, бібліотечні працівники виховують у молодого покоління повагу й гордість за подвиг українського народу, адже тема Великої Вітчизняної війни невичерпна, непідвладна часові, а тому передається від покоління до покоління.

Потім працівники бібліотеки провідний бібліотекар відділу обслуговування Штефан Л.В. та провідний бібліограф Іщенко Н.В. запросили ветеранів до спогадів про той чорний світанок 22 червня 1941 року.

 Презентуючи книжкову виставку «Вогонь війни у пам’яті народній», ветеранів було ознайомлено з новими виданнями про Велику Вітчизняну війну, які надійшли до центральної бібліотеки за Державними програмами «Українська книга» та за програмою випуску соціально-значущих видань:

Україна в полум’ї війни1941 – 1945. К.: Україна, 2005.-560с.:іл.; Людний Ф.П. Дорогами війни.-К.: Україна, 2009.-495с.;   Герої визволення України. –К.: Україна, 2007.-111с.:іл.;  Спогади-заповіти ветеранів. –К.: Україна, 2007.-111с.:іл.

Особливо зворушливо та зацікавлено слухали ветерани, коли було представлено літературу про наш край в роки Великої Вітчизняної війни.

Переглядаючи книги, ветерани знаходили знайомі імена, фото. Зі сльозами на очах, згадували посивілі воїни своїх фронтових друзів, що назавжди лишились молодими. Шановні гості бібліотеки були задоволені, що пам’ять про безсмертний подвиг у Великій Вітчизняній війні жива. Вона продовжується в книгах, які свято і трепетно зберігаються, читають їх нащадки.

 Цікаво і змістовно проходять заходи краєзнавчої тематики в Христофорівській, Новопавлівській, Плющівській, Новосергіївській, Виноградівській, Старогорожанській сільських бібліотеках .

 З нагоди 20-річчя виведення радянських військ з Афганістану в центральній районній бібліотеці відбувся вечір-реквієм «На все життя поранені війною», який підготували і провели працівники відділу обслуговування Озерова І.Г. та Штефан Л.В. На захід до бібліотеки завітали учні 24 групи ПТУ № 9 разом з бібліотекарем Андрієвою Н.І. Учні з трепетом у серці слухали розповідь про героїв афганської війни. Дорогою ціною розплачувалися наші юнаки за все. А ціною було їх життя. Поклав свою голову в тому далекому краї і наш земляк, житель с. Лоцкіно кавалер ордена Червоної Зірки Сергій Бідащук. Поезії та пісні вистраждані в Афганістані та про Афганістан проходили крізь юні серця і викликали сльози на очах. На заході була присутня активна читачка бібліотеки, студентка філологічного факультету Миколаївського державного університету Федець Наталя – донька померлого в 2004 році Олександра Івановича Федця, якому довелося брати участь у бойових діях в Афганістані. Від імені дітей усіх загиблих і померлих «афганців» Наталя звернулася до присутніх: «Я пишаюся своїм батьком і завжди буду пам’ятати його. І яким би немилосердним не був мій душевний біль, я буду сильною і старатимуся бути схожою на тебе, мій тату…»

Провідний бібліограф Іщенко Н.В. презентувала довідково-бібліографічні матеріали «На їхню долю випала війна», підготовлені до 20-річчя виведення військ з Афганістану. В програмі заходу була також презентація книжкової виставки-події «Ти наша біль,  Афганістан».

В сільських бібліотеках філіях відбулися урок мужності «Афган - ти наша біль і пам’ять» (Ленінська с/б), літературно-музичний вечір «Мій біль - Афганістан» (Новоєгорівська с/б), літературний альманах «Афганська сторінка» (Новопавлівська с/б), година пам’яті «Пам’ятаймо, шануймо» (Інгульська с/б).

На виконання «Районної програми правової освіти населення в Баштанському районі на 2009-2013 роки» в центральній районній бібліотеці створено правову програму «Університет правових знань», яка має на меті ознайомлення молоді з основами правової освіти, засвоєння знань з різних галузей права, які найчастіше зустрічаються у побуті та у правовідносинах, у які вступає молодь на початку життєвого шляху. Розрахована програма на юнацьку категорію користувачів та  учнів  ЗОШ № 1 і № 2, гімназії, ПТУ № 9. Спільно з районним управлінням юстиції розроблено програму роботи «Університету правових знань». Як приклад спільної роботи є проведення в грудні Всеукраїнського тижня права. В рамках цього тижня для учнів ПТУ № 9 проведено правову годину «Твої права, молодь» за участю начальника управління юстиції Мехеди Ольги Миколаївни. На закінчення заходу всі присутні переглянули фільм про права дитини та запам’ятали формулу, якою будуть користуватися у повсякденному житті : «У мене є права. Держава мені їх гарантує. Я знаю свої права. Я вмію ними користуватися».          В режимі «Запитання-відповідь» пройшли урок правових знань «Права і закони в твоєму житті» та правова година «Молоді про закони» за участю начальника управління юстиції.

 В усіх бібліотеках системи проводяться заходи правової тематики, з залученням вчителів, правознавців. Так, правовий ринг «Як ти знаєш і використовуєш свої права» проведено в Новогорожанській с/б, турнір правознавців «Я і мої права» в Ново-Олександрівській с/б, правовий діалог «Ти гідно мусиш жити» в Мар’ївській с/б.

Загалом заходи правової тематики відвідали 450 користувачів юнацького віку.

 Баштанська центральна районна бібліотека як інформаційний посередник між органами місцевого самоврядування, райдержадміністрацією та громадою створила програму «Влада -громада», яка має на меті доступ всіх верств населення до інформації про владу. В рамках цієї програми в читальному залі створено довідково-інформаційний ресурс «Держава. Влада. Закон», де кожний користувач має можливість отримати повну та достовірну інформацію про місцеві бюджети та податки, відомості соціально-економічного розвитку району, та з допомогою папок-досьє «Соціальний захист: юридичні поради», «Що нового в пенсійному законодавстві», «Державна служба зайнятості пропонує» отримати консультації спеціалістів по соціальному захисту, пенсійному законодавству та трудовлаштуванню.

 В усіх бібліотеках системи створені інформаційні зони «Влада інформує».

 Активну участь приймали бібліотеки району і в реалізації районної програми «Охорона довкілля в Баштанському районі на 2006-2010 роки». В її рамках на передодні 23 річниці чорнобильської трагедії в центральній районній бібліотеці було проведено урок історичних міркувань «Чорнобиль: два кольори часу». На захід були запрошені учні 10-А 10-Б класів ЗОШ № 1 разом з класними керівниками Чубенко О.М. , Ганжою Л.А. Цікаво пройшли екологічні години із циклу «Людина. Екологія. Здоров’я» та еко-діалог «Природи неповторну красу, я серцем, словом, пензлем захищу» в центральній районній бібліотеці, круглий стіл «Екологія і ми» (Міська бібліотека № 2), екологічна година «Тривоги нашого краю», (Мар’ївська с/б), екологічна подорож «Краса землі моєї України» (Привільнянська № 1 с/б), екологічний діалог «Джерело екологічної загрози» (Пісківська с/б), урок пам’ять «І гіркота пече полинна» (Кашперо-Миколаївська с/б), година пам’яті  «Чорнобиль - це хрест України» (Пісківська с/б), година-репортаж «Вони - чорнобильці» (Інгульська с/б), вахта пам’яті «Дзвони чорнобильські душу тривожать» (Плющівська с/б).

 Загалом заходи, присвячені охороні довкілля та 23 річниці Чорнобильської трагедії відвідали 195 користувачів.

Для любителів поетичного і прозового слова та палких шанувальників мистецтва в центральній районній бібліотеці працює клуб «Роксолана». Більшість з учасників клубу – талановиті особистості нашого краю. Серед них Боголюк С.Г.(С. Твердий), Малярчук І.О. , Бондарева А.С., подружжя Гребьонкіних, Парафіло, Пшиченко, Шведових. Частий гість клубу – ВІА «Зоряний шлях» (керівник В.Г. Коваленко).

 Члени клубу вважають, що клуб «Роксолана» став острівцем оази і свіжого повітря для творчої інтелігенції нашого міста. Він не тільки впевнено утвердився, а й значно розширив свої рамки. Він збирає не лише людей, залюблених в поезію та літературу, а й художників, музикантів, які щедро діляться надбаннями своєї душі з іншими…

2009 рік запам’ятався «Роксоланівцям» цікавими та змістовними засіданнями.

Уже доброю традицією стали зустрічі членів літературно-мистецького клубу «Роксолана» з талановитими земляками в бібліотечній світлиці центральної районної бібліотеки. У жовтні тут відкрилась виставка картин Василя Володимировича Шведова з села Андріївка. «Роксоланівці» запросили на чергове засідання Василя Володимировича та його дружину Наталю Миколаївну. Подружжя Шведових зачарувало всіх присутніх своєю щирістю, відвертістю, духовністю та величезним талантом. Адже голова сімейства пише не тільки картини, а й прекрасні вірші і пісні, а чарівна, лірична Наталя Миколаївна наспівує їх. Картини самодіяльного художника своєю красою, нічим не зміненою оригінальністю чарують око. «Ми в захваті! Аж подих перехопило від такої краси. Кожна картина прекрасна по своєму. Ви тонко відчуваєте красу природи, і ще – у Вас надзвичайне відчуття кольору» «Дякую за гарний вечір, за поезію, за картини. Поезія чудова і щира, картини професійні, відчуття кольору тонке і гармонійне. Бажаю успіхів і натхнення», - ці та інші слова подиву, захоплення та подяки ми читаємо у зошиті відгуків відвідувачів виставки. І це дійсно так. В творах (картинах і віршах) відчувається і частка душі художника, і щира любов до світу, який нас оточує. В його картинах «Пробудження весни», «Сонячна галявина», «Золота осінь», «Горобинка», «Річка дитинства» та інших відчувається дух природи, який він обережно вкладає в картину. Саме пейзажі – провідна тема в творчості В.В. Шведова.

Болючою та трепетною є тема війни у віршах В.В. Шведова «Победитель», «Учитель», «Генерал-лейтенанту Пушкину». Чимало віршів присвячено матері, жінці, значна частина  яких виконується в пісенному жанрі, це - «Пісня про матір», «Жовті квіти жіночої долі», «За вікном не стиха, завірюха літа». Багато ліричних віршів взято за основу пісень: «Росте при дорозі червона калина», «Вешний сад», «Запоздалая осень», «Ромашки», які душевно виконує Наталя Миколаївна – перший слухач та порадник автора. Віршики, скоромовки, загадки для дітей віють добротою, гумором, теплом.

Ще довго за чашкою чаю продовжувалася розмова про прекрасне адже нам всім приємно, коли в наше життя з його безкінечними прозаїчними проблемами, вкраплюється краса, яка породжує тепло і найсвітліші людські почуття. І від цього спілкування тут же у талановитої поетеси Ірини Малярчук народився вірш.

              А в листопаді засідання клубу пройшло в затишному залі музичної школи і присвячене було 25-річчю творчої діяльності неповторного та самобутнього поета, поета-пісняра, активного члена клубу Степана Гнатовича Боголюка.

Степан Гнатович (творчий псевдонім Степан Твердий) народився 9 березня 1954 року в Росії, в робітничому селі Согдідон Мамсько-Чуйського району Іркутської області. В 1959 році сім’я Боголюків переїжджає на Баштанщину в село Новоєгорівку. Вірші Степан Гнатович почав писати ще в шостому класі. Вчителі відмічали неабиякі здібності хлопчика і радили вибрати спеціальність в гуманітарній сфері. Але так вийшло, що став будівельником. Працював на новобудовах в місті Дніпропетровську. З 2002 року Степан Гнатович Боголюк живе і працює в Баштанці. Написав багато віршів, три поеми («Таежнаябыль»-2002-2004рр, «Хлеби соль»-2004р, «София»-2006р), більше 20 текстів до пісень. Його пісні звучали на радіо, телебаченні. Вірші були опубліковані в газетах «Днепр вечерний», «Прапор юності», «7дней», «Голос Баштанщини». Автор прочитав багато своїх нових віршів, чимало з яких покладено на музику.

Щедрими оплесками зустрічали присутні пісні «Свадебная пора», «Вечорниці», «Солдатам сорок пятого», «Ой, давайте, хлопці, танцювати», «Сентябрьский марш» у виконанні лауреата всеукраїнських і обласних фестивалів ВІА «Зоряний шлях».

Наймолодша учасниця заходу Настя Івченко виконала пісню «Небо упало вречку» під акомпанемент автора музики Лариси Шулюк. Нікого не залишив байдужим вальс у виконанні Трибрата Давида та Козаченко Карини – учасників зразкового хореографічного колективу «Славія» під фонограму пісні «Школьныйвальс» на слова Степана Твердого. А незрівняна Маргарита Кріса – дипломант обласного пісенного конкурсу вперше виконала пісні «Баштанчаночка-україночка» та «Вишивала дівчина» на слова автора, музику написала Лариса Шулюк. Майстерно прочитала уривок із поеми «Софія» дипломант всеукраїнського фестивалю читців Лілія Атнажева. А «золотий» голос Баштанки Анатолій Грицюк порадував всіх присутніх чудовим виконанням нових пісень «Душамолодая» та «Давайтепотанцуем».

Вечір закінчився, але присутні ще довго не хотіли розходитись, висловлювали щирі слова подяки авторові. Талановита поетеса Ірина Малярчук привітала Степана Гнатовича і подарувала йому чудові поетичні рядки, які написала під час творчого вечору.

Одне із засідань клубу присвячене було творчості самодіяльного композитора і співака, керівника народного гурту «Зоряний шлях» Віктора Коваленка. На заході прозвучало багато нових віршів Віктора Георгійовича присвячених рідним, друзям, землякам. Чимало віршів покладено на музику. На прохання учасників заходу звучали чудові пісні, які всім добре відомі та нові, які створені недавно.

Комсомольські роки для багатьох оповиті серпанком романтики, сердечними спогадами про неповторну юність, період навчання і перші трудові кроки. Саме про ці роки юності згадали члени клубу в червні, напередодні 90-річчя створення комсомолу України. До уваги присутніх була представлена літературно-музична композиція «Я навіки юністю засватаний», сторінки якої розповіли про комсомольський подвиг – бойовий та трудовий. На заході звучали комсомольські пісні у виконанні постійних учасників клубу – талановитих, неповторних Лариси Шулюк та Анатолія Грицюка. І, звичайно ж, усі присутні з задоволенням згадали і співали пісні своєї молодості.

Члени клубу спілкуються не тільки в стінах бібліотеки, а й проводять свої засідання в музичній школі, музеї, театрі. Одне із чергових засідань пройшло в музичній школі на запрошення її працівників. Затамувавши подих, присутні слухали історії і легенди про музичні інструменти. Зачаровано слухали нічний плач скрипки, на якій грала Лариса Шулюк, переливи гітари у виконанні Ігоря Османова, гру на баяні та акордеоні Тетяни Бутенко та Олександра Сушицького, фортепіанні п’єси у виконанні Марини Валантир та Марини Лещенко, труби у виконанні юного Артема Пікуля. І викладачі музичної школи, і їхні юні вихованці доклали всі зусилля, аби музика звучала у серцях усіх присутніх.

А травневе засідання пройшло в районному історико-краєзнавчому музеї. Для членів клубу працівники музею Чучмай Л.В. провела цікаву екскурсію, а на закінчення Роксоланівці відвідали виставку картин самодіяльної художниці, творчої, талановитої людини, активного члена клубу «Роксолана» А.С. Бондаревої. Пейзажі, натюрморти, розписані дощечки, квіткові композиції вразили всіх своїм багатством фарб, насиченістю яскравих кольорів. Не можуть залишити байдужими картини «Захід сонця», «Квіти дитинства», «Лелеки на даху», «Айстри». А такі роботи, як «Танцюючі дерева», «Ніхто не забутий, ніщо не забуте» вражають глибоким філософським змістом. Всі члени клубу висловили своє захоплення побаченими роботами.

Незабутні враження залишились у членів клубу після поїздки до Миколаївського театру драми та музичної комедії. Роксоланівці з великим задоволенням переглянули виставу «Циганський барон». Майстерність акторів, прекрасне музичне оформлення, яскраві костюми та декорації сцени вразили всіх. Та й саме приміщення театру після капітального ремонту стало справжнім куточком відпочинку, затишку, місцем, де живуть і надихають на творчість музи. В оригінальному дизайнерському рішенні поєдналося все: і історія театру, і його сьогодення, і природні куточки, і куточки відпочинку. Це було ніби переселення на деякий час у інший світ – світ краси й піднесення, де душа відпочиває і набирається спокоєм та рівновагою.

          Досить плідно і цікаво працюють клуби за інтересами і в інших бібліотеках Баштанської ЦБС. Всі вони різного тематичного напряму, для різних категорій читачів, різноманітна і тематика засідань, але всі об’єднують значну кількість користувачів бібліотек району. Більше 20 років працює при Інгульській с/б клуб любителів поезій «Перлина». В Плющівській б/ф для користувачів юнацького віку працює клуб «Юність». Теми засідань різноманітні, це і «Андріївські вечорниці», і вечір поезій «Вмійте кохати», і година народознавства «Святами дзвенить українська хата».В Добренській с/б працює клуб любителів історичного роману, а в Доброкриницькій с/б – клуб любителів детективу. А в міській бібліотеці № 1 створено клуб для людей похилого віку «Золотий вік». Для сільського жіноцтва працює клуб «Жіночій світ» при Новопавлівській с/б проведено багато цікавих засідань, але особливо запам’яталося бесіда -практикум «Виросла доня. Вчила її мати». А в Привільнянській с/б № 1 працює літературний клуб «Віра. Надія. Любов.»

В кінці вересня у всіх закладах ЦБС відбулося святкування Всеукраїнського дня бібліотек. В центральній районній бібліотеці 30 вересня був проведений День відкритих дверей, який став, як писала районна газета «справжнім гімном храму мудрості й знань». З нагоди свята до центральної бібліотеки завітали численні гості та шанувальники книги - голова райдержадміністрації І.В.Рубський, заступник голови районної ради Л.І. Луценко, Інспектор відділу культури і туризму РДА, начальник відділу освіти РДА, начальник управління соцзахисту, директори шкіл, гімназії, ПТУ-9, голова ветеранської організації, спонсори та друзі бібліотеки - усі, з ким бібліотека тісно співпрацює.

До уваги присутніх бібліотечні працівники запропонували екскурсію оновленими після ремонту залами. В програмі бібліотечного свята була презентація книжкової виставки «Її величність - книга». Гості також ознайомилися  переглядом найціннішо літератури, що зберігається у фондах бібліотеки «Наші раритети». А наймолодші читачі дитячої бібліотеки підготували театралізовану програмиу, провели вікторину, вручили спонсорам подяки.

5.Компютеризація та видавнича діяльність

Баштанська ЦБС продовжила роботу по впровадженню комп’ютерних технологій та поповнення парку комп’ютерної техніки. Бібліотека прийняла участь в міжнародному проекті «Бібліоміст», що передбачає надання користувачам доступу до Інтернет-мережі. В 2009-му році бібліотека придбала за рахунок додаткових коштів новий кольоровий лазерний принтер,завдяки якому значно поліпшилася якість бібліотечних видань.

Видавнича діяльність Баштанської центральної районної бібліотеки є важливою ланкою у інформаційному забезпеченні користувачів. Це  рекламні матеріали про послуги бібліотеки, подяки та вітання;  інформаційні матеріали до пам’ятних та знаменних дат та бібліографічні покажчики. Викладачі шкіл, шкільні бібліотекарі, бібліотекар ПТУ-9 та методисти методкабінету районного відділу освіти активно використовують бібліографічні матеріали, підготовлені центральною бібліотекою до пам’ятних дат та актуальних тем (в т.ч. краєзнавчих).

У 2009 році центральною бібліотекою видано бібліографічні покажчики краєзнавчого змісту. До річниці Великої Перемоги видано бібліографічний покажчик «Герої Радянського Союзу – наші земляки». За основу взято покажчик, виданий обласною універсальною науковою бібліотекою ім. О.Гмирьова у 1984 році. Ми доповнили видання фотоматеріалами та новою інформацією, користуючись краєзнавчою картотекою.

У 2009 році вся Баштанщина відзначала 90-річчя проголошення Баштанської республіки. До цієї дати центральна районна бібліотека видала бібліографічний покажчик «Республіка нескорених». У посібнику відображено історичну довідку та хронологію подій; героїчне минуле краю – в літературі та кіно; фактографічна довідка про пам’ятник учасникам Баштанського повстання 1919 року проти денікінців. Покажчик включає книги і статті з періодичних видань.

До 65-річчя визволення Баштанського району видано довідково-бібліографічні матеріали «Та незабутня весна…», зокрема тут подано бібліографічний огляд літератури про визволення Баштанщини у березні 1944-го.

Центральна районна бібліотека разом з краєзнавчим музеєм провели пошукову роботу з виявлення матеріалів про подвиг нашого земляка В.С.Балдука, який повторив подвиг Гастелло. За допомогою звертались до сестри героя та відшукували матеріали в мережі Інтернет. Результатом пошуків стало видання буклету «Баштанський Гастелло», презентація якого відбулася під час проведення години-спомину «Сповідь солдатських сердець».    Видано також буклети «Розвитку АПК – особливу увагу», «Баштанська центральна районна бібліотека», «Баштанській МТС – 80» (до 80-річчя створення), «С.П.Бойченко – легенда світового спорту» (про першого радянського рекордсмена світу з плавання, уродженця с.Мар’ївка).

У 2009 році продовжено серію буклетів з циклу «Творчість наших користувачів». Видано буклети «Алла Бондарєва: душа співає кольорами» та «В.Шведов: талант народжується двічі»(про художників-аматорів, картини яких виставлялися у виставковій залі «Бібліотечної світлиці»).

 До пам’ятних та актуальних дат видано довідково-інформаційні видання: «Шевченкова вічність», «Гоголь і Україна» (до 200-річчя від дня народження М.В.Гоголя), «В долонях Всесвіту – Земля» (охорона природи та екологія), «Грудневі свята українського народу» (народознавство).

Щомісяця видавався рекламно-інформаційний бюлетень «Бібліосайт».

Щоквартально видавався інформаційний список «Баштанщина на сторінках періодичних видань».

6. Інформаційно-бібліографічна діяльність

Оперативне задоволення інформаційних потреб користувачів є головним у інформаційно-бібліографічній діяльності бібліотек Баштанської ЦБС. Підвищення соціальної і інформаційної ролі бібліотек вимагає ефективно використовувати накопичений документальний потенціал. ЦБ та бібліотеки-філії в даний час залишаються єдиним загальнодоступним і практично безкоштовним джерелом отримання різноманітної інформації для молоді. старшокласників та студентів. Для успішного використання документально-інформаційних ресурсів у інформаційному забезпеченні користувачів проводиться вивчення складу користувачів, їхніх запитів та потреб, підвищення якості довідково-бібліографічного апарату шляхом придбання довідкових видань, використання ресурсів Інтернет та власних електронних баз даних.

У 2009 році започатковано створення служби «Інтернет-сервіс», яка пропонує різноманітний спектр послуг (інтернет-довідка; підготовка вебліографічних списків корисних ресурсів Інтернет; швидка інформаційна допомога у пошуку рефератів та курсових робіт та інші послуги на основі комп’ютерних технологій). До послуг читачів зібрання законодавства України (в електронному варіанті); CD-тека (Історія України; Точні науки; Природничі науки; Реферати; Курсові; Словники України; Банківська справа та ін.). Систематично на протязі року поповнюються новою інформацією БД «Баштанський район: соціально-економічний портрет», «Баштанщина: події, факти», «Герої Радянського Союзу – наші земляки», «Наші земляки – Герої Соціалістичної Праці», «С.П.Бойченко – рекордсмен світу з плавання»,  «Творчість наших користувачів», «Славні земляки». У 2009 році започатковано створення БД  « Історія населених пунктів Баштанського району», «Легенди Баштанщини», «Природа. Природні ресурси краю».

Значно розширює інформаційні ресурси ДБА інфотека. Прес-папки різноманітної тематики дозволяють акумулювати інформацію з актуальних питань, а також таку інформацію, про яку читачі запитають через деякий час. Багато уваги приділяємо накопиченню краєзнавчої  інформації: рішень місцевих органів влади, районних програм розвитку, історико-краєзнавчих матеріалів (прес-папки «Населені пункти Баштанщини: історія і сьогодення», «Історія краю», «Творчість наших користувачів», «Видатні земляки», «Літературна Баштанщина», «Будні влади», «О.Сизоненко – співець рідного краю», «Природа та екологія краю» та ін.). Фактографічна краєзнавча інформація збирається у конволютах:«Районні служби», «У районній адміністрації», «АПК району», «Громадські організації міста», «Політична палітра району», «БМГО «Наше місто», «Промисловий потенціал міста», «Місцеве самоврядування».

Інформаційна робота ЦБ та бібліотек-філій сприяє доступності законодавчої інформації будь-якій зацікавленій особі, відкритості та прозорості діяльності органів місцевої влади. Матеріали акумулюються в довідково-інформаційному ресурсі «Держава. Влада. Закон» (ЦБ), в інформаційних зонах бібліотек-філій  «Сільська влада інформує», «Влада і громада». Бібліотеки здійснюють збір інформації та документів, прийнятих органами місцевого самоврядування та інформування населення про їх діяльність.  Цьому сприяють інформаційні зони «Бібліотека і влада: шляхи співпраці», «Соціальний захист: юридичні поради», «Місцева влада інформує», «Район в особах», «Пульс району». Бібліотекарі оперативно сповіщають представників місцевої влади про нові надходження до бібліотек. Центральна бібліотека щоквартально готує і надсилає до райдержадміністрації, районної ради та міської ради інформаційно-аналітичний список «Баштанщина на сторінках періодичних видань» та інформаційний список  «Нові законодавчі акти про місцеве самоврядування». ЦБ здійснює інформування вчителів ЗОШ №1 та №2, гімназії з питань української літератури, історії та новинок краєзнавства. На замовлення голови райдержадміністрації підготовлені краєзнавчі фактографічні матеріали про історію Баштанської МТС (до 80-річчя утворення), про земляка-рекордсмена світу з плавання С.П.Бойченка (до відкриття музею імені спортсмена у с. Мар’ївка), до 90-річчя проголошення Баштанської республіки, «Наше сьогодення» (до 203-ліття міста Баштанка).

Популярністю у місцевої громади користуються радіопередачі «Бібліотечна палітра» на місцевому радіомовленні. Це інформаційні репортажі по сторінкам популярних журналів: «Будьмо здорові», «Дім, сад, город», «Огородник», «Страна полезных советов»,газети «Сільський вісник». До річниці Великої Перемоги проведено цикл радіопередач про Героїв Радянського Союзу – уродженців Баштанського району. Регулярно проводяться бібліографічні огляди нових краєзнавчих видань. Проведено інформаційні години «Земля мій дім», «Баштанській МТС – 80», «Герою Соціалістичної Праці В.М.Махно – 80», «Г.А.В’язовський – критик і літературознавець – наш земляк» (до 90-річчя від дня народження), «Жити – щоб перемагати!» (про С.П.Бойченка), «Волелюбна республіка» (до 90-річчя Баштанської республіки). На радіо проведено анонси:  виставки-події «Далеких днів не змовкне слава»; «Зустріч з прекрасним» (про виставку картин  самодіяльного художника В.В.Шведова із с.Андріївка), яка демонструвалася у виставковому залі «Бібліотечної світлиці» в центральній районній бібліотеці; інформаційних матеріалів «Грудневі свята українського народу» та  презентація книги «Шануємо учителя свого».

Регулярно виходить покажчик «Інформаційний бюлетень нових надходжень» (2 рази на рік) та рекламно-інформаційний бюлетень «Бібліосайт» (щомісяця).

Дні інформації– незмінні форми роботи у бібліотеках Баштанської ЦБС, які є найбільш ефективними серед форм масового інформування. У ЦБ проведено Дні інформації на теми: «Земля – мій дім», «Волелюбна республіка» (до 90-річчя проголошення Баштанської республіки), «Молодь – майбутнє України». Цікаво пройшов ДІ, присвячений 90-річчю Баштанської республіки. Учасниками заходів були учні 10-х класів Баштанської ЗОШ №1. Підготовлена експрес-виставка «Республіка нескорених», проведено бесіду-екскурс «Про батьківський край запитай у книги» та краєзнавчий урок «Краю мій, оспіваний в віках». В рамках краєзнавчого уроку цікаво пройшла презентація бібліографічного покажчика «Республіка нескорених», підготовленого і  виданого до цієї  дати. Цікавим для старшокласників було те, що український письменник Юрій Яновський матеріали для п’єси «Дума про Британку» збирав у Баштанці та Висуні в 30-х роках минулого століття. Він зустрічався з багатьма учасниками тих подій. Цікавим було і те, що прототипом хлопця Романа став наш земляк Роман Іполитович Фощенко – згодом відомий кінорежисер, а тоді одинадцятирічний хлопчик. Юрій Яновський неодноразово зустрічався з ним, і Роман Іполитович  ділився з письменником своїми дитячими спогадами про повстання. А в 1969 році кінорежисер Роман Фощенко створив чудовий кінотвір «Сини Баштанської республіки». Сьогоднішні учні горді тим, що вони є нащадками героїв і носять прізвища своїх прадідів, які мужньо відстоювали Баштанську республіку.

У бібліотеках-філіях  ЦБС проведено Дні інформації: «Історія в струнах бринить» (Виноградівська б-ф), «Стежками рідного краю» (Добренська б-ф), «Держава – бібліотекам України» (Кашперомиколаївська б-ф), «Наше здоров’я: як його зберегти» (Новосергіївська б-ф), «Сторінками нових книг» (Пісківська б-ф), «Україна в серці моєму» (Привільненська №1) та ін.

У бібліотеках системи проведена певна робота  по формуванню інформаційної культури користувачів, їхнього вміння продуктивно користуватися ресурсами бібліотеки. З цією метою проводились оглядові екскурсії по бібліотеках, консультації, бесіди, дні бібліографії. Проводились бібліотечні уроки різноманітної тематики: «Довідковий апарат бібліотеки», «Бібліографія як джерело інформації», «Бібліографічний пошук», «ДІФ – важлива частина інформаційного пошуку» та ін. На замовлення вчителів української літератури ЦБ підготовлено та проведено бібліотечний урок «Літературна Миколаївщина в особах». Старшокласники познайомились з літературними традиціями Прибужжя, бібліотекарі познайомили учнів з літературною творчістю менш відомих широкому колу літераторів, але не менш талановитих – Дніпрової Чайки, Л.Ржепецького, С.Іщенко та інших. До уваги присутніх було представлено творчість баштанських поетів – Г.Стрельченка та Л.Кльосова та творчість самодіяльної письменниці О.Смоли, твори якої друкують ж-ли «Березіль», «Дзвін», «Соціальний захист», газета «Літературна Україна». Популяризації краєзнавчої літератури та знань про пошук краєзнавчої інформації сприяв День бібліографії, проведений для учнів 11-Б та 11-В класів ЗОШ №1. Тема ДБ – «У цім краю, де серцю пристань рідна».                    

 

7. Кадрове забезпечення.

В 2009 році в бібліотеках ЦБС працювало 35 бібліотечних працівників. Із них вищу освіту мають 16 чоловік, в тому числі бібліотечну - 8 чол.

Середню спеціальну бібліотечну освіту мають 18 чоловік. Іншу вищу або середню спеціальну освіту мають 12 чоловік. Відсоток фахівців по системі становить 71,4 %.

 В центральній районній бібліотеці із 10 бібліотечних працівників вищу освіту мають 8 чоловік, в т.ч. бібліотечну – 6. Середню спеціальну освіту мають 2 працівника, в т.ч. бібліотечну - 2. Забезпечення спеціалістів по ЦРБ становить 80%.

На повну ставку в ЦБС працюють 28 чоловік (77,1%), в т.ч. по селу – 16 чоловік (41,6%). На 0,75 ставки – 4чоловіка (16,6%). На 0,5 ставки -3 чоловіки (5,5%). Заочно навчаються 3 працівники – у вищому училищі культури.

 

8. Матеріально-технічна база та фінансове забезпечення.

Матеріально-технічна база бібліотек Баштанської ЦБС, на жаль, не відповідає вимогам сучасності. Особливо це стосується сільських бібліотек-філій. Найболючіша проблема – опалення. Із 26 структурних підрозділів ЦБС оплюються лише 14 (ЦРБ, ЦДБ, міська №1, Виноградівська, Добренська, Доброкриничанська, Кашперо-Миколаївська, Костичівська, Ленінська, Лоцкинська, Новоіванівська, Новосергіївська, Привільненська №1,Привільненська №2). Інші 12  бібліотек  залишилися  без тепла. Але частково ця проблема вирішується по домовленості з органами місцевого самоврядування – на зимові місяці деяким бібліотекам виділяються кімнати в сільських радах, де вони проводять обслуговування користувачів (Явкинська, Новопавлівська, Пісківська).

 Але на фоні загальної проблемності матеріально-технічної бази ЦБС 2009-й рік дав і позитивні результати. Ц стосується виділення додаткових коштів з районного бюджету на ремонт центральної районної бібліотеки та придбання матеріалів і оргтехніки. На ці потреби було використано 188тис.грн.

9. Фінансова діяльність

Бюджетні асигнуванняв ЦБС за 2009 рік склали   1 090 378 грн.

З них:

  • на заробітну плату - 841 550грн.;
  • на поповнення фонду – 6 504грн.;
  • ремонт – 82 594грн.;
  • придбання оргтехніки – 3 500грн.;
  • придбання матеріалів (металопластикові вікна, двері, решітки) -99 300грн.
  • комунальні видатки – 30 348грн.;
  • відрядження – 1 228грн.;
  • інші видатки - 8 522грн.

Крім  того,  бібліотеки  активно  займались  фандрейзинговою   діяльністю.  Її   результат  –  залучено 17013грн. додаткових позабюджетних коштів,  основними  спонсорами  були:

  • Сільські ради – 3693грн.;
  • Приватні підприємці – 4730грн.;                                            
  • Сільськогосподарські та фермерські

         господарства – 960грн. ;

  • Громадські організації – 3249грн.;
  • Самі бібліотечні працівники –2685грн.
  • Кошти від платних послуг -1686  грн.

 

10. Основні завдання на 2010р.

 Аналіз показує, що стан бібліотек Баштанської ЦБС можна означити, як стабільний. Але в той же час мають місце і ряд невирішених проблем, причиною яких є незадовільний стан фінансування. Це і проблеми поповнення фондів, і  незадовільний стан матеріально-технічної бази бібліотечних закладів, І телефонізація та комп’ютеризація бібліотек-філій, які слід якнайшвидше вирішувати. Крім того, основними завданнями Баштанської ЦБС на 2010 р. залишаються наступні:

  • реалізація свободи доступу до інформації;
  • зростання ролі бібліотек у житті району шляхом участі у державних та районних програмах;
  • орієнтація на індивідуальні потреби та запити користувачів;             
  • збереження і розвиток бібліотечної мережі;
  • впровадження формату модельного розвитку бібліотек;
  • підвищення ефективності партнерських взаємозв’язків бібліотек з органами влади та місцевого самоврядування, громадськими організаціями, закладами та установами в соціокультурному просторі району;
  • розширення сервісу та підвищення якості бібліотечних послуг;
  • урізноманітнення тематики читацьких об’єднань за інтересами, розширення числа любительських клубів;
  • впровадження новітніх технологій, можливостей мережі Інтернет в практику роботи ЦБС;
  • розширення репертуару та підвищення якості видавничої діяльності ЦРБ, вирішення проблеми тиражування бібліотечних видань;
  • організація реклами, створення позитивного іміджу ЦБС, співробітництва із місцевими ЗМІ;
  • зміцнення матеріально-технічної бази бібліотек ЦБС;
  • пошук додаткових джерел фінансування, фандрейзингова діяльність;
  • впровадження додаткових сервісних платних послуг серед населення, поширення їх на сільські та міські бібліотеки-філії;
  • зростання професійного потенціалу бібліотечних кадрів шляхом їх цілеспрямованого добору, доцільної розстановки та навчання.
Опубліковано: Понеділок, 18 жовтня 2010, 14:45