СТАТИСТИКА ВІДВІДУВАНЬ

17796721
Сьогодні
Вчора
На цьому тижні
Цього місяця
Попереднього
Загалом
3241
9176
12417
335311
237254
17796721

Ваша ІР адреса: 172.20.0.2
2023-05-30 08:44

Календар

Травень 2023
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4

Миколаївщина

Заповідники в історичному розрізі Друк E-mail

Південь України. Благодатний край, де жаркий родючий степ зустрічається з прохолодою чорноморських хвиль, терпкі запахи чебрецю й полину змішуються із солоним рибним вітром морських просторів. Порізане цілющими лиманамизалишками древніх рік – узбережжя древнього Євксинського Понту. Вікно в середземноморський історичний простір, колиска європейської цивілізації. Житниця України. Край суднобудівників і хліборобів. Усе це - Миколаївщина.

ЇЇ землі – понад 24600 км2 – розкинулися в басейні нижньої течії Південного Бугу. З трьох сторін область межує з іншими регіонами України, а на півдні її територія займає кілька сотень кілометрів берегової лінії Чорного моря і його лиманів. Ця лінія робить дивні зиґзаґи, глибоко в сушу врізаються Дніпровсько-Бузький, Бузький, Тилигульський, Березаньський лимани, створюючи неповторну мозаїку водяних плес. Там, де зливаються русла рік Південний Буг і Інгул, розташований обласний центр – місто, що омивається з трьох сторін річковими водами – Миколаїв.

Історія степового Причорномор'я багата, своєрідна, насичена подіями. Цей край давно заселений, археологічні розкопки свідчать, що ще 15 тисяч років тому тут жили люди. Багато століть назад по сивим ковилам степів летіли кіммерійські вершники, а бородаті скіфи купали своїх коней у чистих водах Гіпаніса – Південного Бугу. Донині бурхливі літні зливи вимивають з тутешньої землі бронзові наконечники стріл, уламки грецьких амфор, почорнілі ольвійські монети, глиняні козацькі колиски. Давньогрецьке місто-держава Ольвія (нині – археологічний заповідник) недалеко від Миколаєва – невичерпне джерело наукових відкриттів. У різні епохи, заступаючи і витісняючи одне одного, на чорноморських берегах селилися племена трипільських хліборобів, кіммерійці, скіфи, сармати, греки. У перші сторіччя нашої ери ці місця поступово заселяли слов'янські племена, а з кінця X сторіччя територія нинішньої Миколаївщини увійшла до складу Київської Русі. До речі, саме по Дніпровсько-Бузькому лиману пролягав славетний торговий шлях “з варяг у греки”, і важливим пунктом на цьому шляху був острів Березань.

Багато чужинців намагалися заволодіти прибузькими землями – орди печенігів, половців, монголо-татар, а також литовці, кримські татари, турки спустошували цей край. І саме тут, на південному рубежі, у Дикому полі, ставали на захист рідної землі відважні лицарі волі – запорізькі козаки, грудьми закриваючи Україну від турецької і татарської зброї. Козацькі паланки були в ті часи вартовими прикордонними заставами. Достеменно відоме місце, де розташовувався легендарний Запорізький Гард, форпост українського козацтва на півдні України. Нині це одне із заповідних місць Миколаївщини – ландшафтний парк “Гранітно-степове Побужжя”. З кінця XVII століття господарчий розвиток краю пов'язаний з утворенням Запорізької Січі. Запорізькі й прибузькі козаки, незважаючи на численні небезпеки, уперто просувалися до моря, утворюючи острівці хліборобської культури. Степ, на який з півночі тиснула багата хліборобська культура, був просто приречений з'єднатися з морем. Це і відбулося в результаті російсько-турецьких воєн.

Подальша історія краю пов'язана з виходом Росії до Чорного моря і освоєнням причорноморських степів. У 1789 році в гирлі Інгулу почалося будівництво верфі, і вже через рік тут виникло місто, яке назвали Миколаєвом – на честь здобуття турецької фортеці Очаків у день Святого Миколая, заступника моряків. Незабаром, на початку XIX сторіччя, Миколаїв став центром Миколаївської губернії, місцем розташування штабу Чорноморського флоту. Колонізований степ перетворився на хлібні засіки, а Миколаїв став центром суднобудування, великим портом, з якого Росія відправляла на експорт значну частину вирощеного у цих степах хліба. Так визначилася спеціалізація краю, яка є актуальною і понині.

Рівнинна поверхня, що поступово знижується з півночі на південь, здавалося б, повинна робити природу Миколаївщини одноманітною, як усі степи. Дійсно, велика, південна частина регіону, розташована у межах Причорноморського низькодолу, має незначний рельєф. Тут на широких вододілах зустрічаються лише неглибокі замкнені низини (поди), що заповнюються навесні талими водами. Менша, північна частина області зайнята відрогами Придніпровської височини, сильно розрізана ярами, балками і долинами рік. Усе це робить природу Миколаївщини досить різноманітною, незважаючи на те, що лише близько 1% території області покрито лісами, а природна (типчаково-ковильна) рослинність збереглася лише по схилах балок. Тут зустрічаються унікальні куточки природи, які ретельно охороняються. Понад 120 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, регіональні ландшафтні парки “Кінбурнська коса” і “Гранітно-степове Побужжя”, частина Чорноморського біосферного заповідника, 45 заказників, 42 пам'ятника природи, два десятки парків, Миколаївський зоопарк (один із найстаріших та найкрасивіших в Україні), – усе це відноситься до золотого фонду регіону, цінностям, що не мають ціни.

Природно-кліматичні умови, значні рекреаційні ресурси – тривалий теплий період із середньодобовою температурою повітря на морському узбережжі +15°С, морські піщані пляжі (понад 70 км), мальовничі ландшафти берегів Південного Бугу, джерела мінеральної води, запаси цілющих грязей, особливо Тилигульського і Бейкушського лиманів, більше 11 тисяч гектарів лісових масивів, – усе це робить регіон привабливим для відпочинку.

Опубліковано: Понеділок, 17 вересня 2012, 11:48
Перелік дитячих закладів оздоровлення Миколаївської області, які будуть частково фінансуватися за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в літньому оздоровчому сезоні 2012 року Друк E-mail

 

п/п

Назва закладу оздоровлення

Поштова адреса дитячого

закладу оздоровлення,

контактні телефони

Власник дитячого закладу оздоровлення, страхувальник Миколаївського обласного відділення Фонду, адреса, контактні телефони

1.

Дитячий  оздоровчий  табір «Веселка»

Баштанський р-н, с. Привільне  

(0258)  2-63-50, 2-67-53

Відділ освіти Баштанської райдержадміністрації    

м.Баштанка, вул. Полтавська, 41

(0258)2-76-53, 2-63-50

2.

Районний дитячий  табір «Веселинка»

 

Веселинівський р-н, с. Варюшино ,

вул.Тополина, 14  (0263) 9-13-14

Веселинівський РК агропромислового комплексу

смт Веселиново, вул.Леніна, 14

(0263) 2-13-14

3.

Дитячий оздоровчий табір «Орлятко»

Казанківський р-н, с. Лісове

(0264) 9-64-22, 9-19-72

Відділ освіти Казанківської райдержадміністрації

смт Казанка, вул. Миру, 17

(0264)9-12-57, 9-21-52

4.

Дитячий оздоровчий табір «Пелагеївський»

 

Новобузький р-н, с. Пелагеївка

(0251) 9-18-64, 9-16-65

 

Відділ освіти Новобузькоїрайдержадміністрації

м. Новий Буг, вул.Леніна, 42

(0251) 9-18-64

5.

Дитячий  заклад оздоровлення та відпочинку«Лісова казка»

Братський р-н, с. Лісове

(0231)9-12-41, 9-13-42, 9-15-71

Відділ освіти Братської райдержадміністрації

смт Братське, вул.Леніна, 14

(0231) 9-12-41, 9-13-42

6.

Районна дитяча оздоровча база  відпочинку  ім. Башкірова

 

Березнегуватський р-н,

с. Біла Криниця   (0268) 9-35-88

067-284-26-87

Березнегуватська райдержадміністрація

смт Березнегувате, пл. Леніна, 1

(0268)9-35-88

7.

Позаміський дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Дельфін»

Миколаївський р-н,

с. Мала Корениха, вул. Українська,57

(0512) 44-48-40, 37-15-55

Миколаївська міська рада

м.Миколаїв, вул. Інгульський узвіз, 2

(0512) 37-15-55, 37-30-99, 59-23-30,  050-33-71-228

Ігор Валентинович - директор

8.

Дитячий оздоровчий комплекс  «Зоря»

Очаківський р-н, с. Парутіно,

Волоська коса

(0254) 9-25-06 , (0512) 49-30-41

ДПНВК газотурбобудування «Зоря-Машпроект»

м.Миколаїв, пр. Жовтневий, 42 а

(0512) 49-30-41, 50-90-35, 50-29-27

9.

Дитячий оздоровчий комплекс

«Алий парус»

Березанський р-н, с. Рибаківка

(253) 9-83-46, (0512) 49-30-41ДПНВК газотурбобудування  «Зоря-Машпроект»

м.Миколаїв, пр. Жовтневий, 42 а

(0512) 49-30-41, 50-90-35, 50-29-27, 49-49-27

(Віра Борисівна)

10.

Дитячий оздоровчий табір «Маяк»

Березанський р-н, с. Рибаківка

(8253) 9-14-07, (0512) 58-03-20

ПП «Миколаїв-контраст»

м.Миколаїв, вул. Новостройна, 9

(0512) 58-03-21

11.

C/п «Перемога»

54049, м. Миколаїв,

вул Гагаріна, 1-А

(0512) 68-99-21; 68-21-23

54049, м. Миколаїв,

вул Гагаріна,1-А

(0512) 68-99-21; 68-21-23

12.

Дитячий заклад оздоровлення  та відпочинку   «Примор’є»

Березанський р-н, с. Рибаківка

(0253) 9-83-39, 8-067-74-68-108

Об’єднання «Миколаївсільгоспоздоровниця»

м. Миколаїв, вул. Шевченка, 7

(0512) 47-50-17, 47-53-59     

13.

 Дитячі оздоровчий заклад

 «Голубі далі»

Березанський р-н, с. Морське

Директор Богдан О.М.

066-068-79-30

ФОП  Бєлов Г. А.

м. Миколаїв, вул. Лучова, 25

(0512) 47-54-72

14.

Дитячий оздоровчий центр «Дружба»

Березанський р-н, с. Рибаківка

(0253) 9-83-40

ПАТ «Будівельна фірма «Миколаївбуд»

м. Миколаїв, вул. Робоча, 2-а

(0512)56-39-72,  56-39-99,   050-39-45-818  Лілія  Анатоліїївна

15.

Дитячий  оздоровчий табір

«Морська хвиля»

Березанський р-н, с. Рибаківка

(253) 9-83-21, (0512) 58-01-63

ТОВ «ВИЗИТ АЛЬЯНС»

м. Миколаїв, вул. Морехідна, 14

(0512)58-01-63, 58-01-64,   44-17-33,    44-06-70,

16.

Оздоровчий комплекс «Жемчужина»

Очаківський р-н, с. Чорноморка,

вул. Приморська, 68

(0512) 58-01-64, 58-01-63

ТОВ «ВИЗИТ АЛЬЯНС»

м. Миколаїв, вул. Морехідна, 14

(0512)58-01-63, 58-01-64,    44-17-33,    44-06-70,

17

Дитячий оздоровчий табір «Гренада»

Херсонська обл.,

Генічеський р-н,

с. Стрілкове, вул. Берегова, 11

(0512) 58-01-64, 58-01-63

ТОВ «ВИЗИТ АЛЬЯНС»

м. Миколаїв, вул. Морехідна, 14

(0512)58-01-63, 58-01-64,   44-17-33,    44-06-70,

18.

Санаторій  ім. Р.Г. Судковського

м. Очаків, с. Чорноморка,

Лагерна коса, 27, 

(0254) 2-59-33,

2-54-74

Національна Спілка художників України  

м.Київ, вул. Артема, 1/5

19.

Оздоровчий комплекс санаторного типу «Очаків»

 

м. Очаків, вул. 60 років СРСР, 2а

(0254)3-78-67, 3-72-85

 

ПрАТ «Миколаївтурист»

м. Миколаїв, вул. Карпенка, 46

(0512)53-60-40, 53-60-34

20.

База  відпочинку «Ольвія»

 

ФОП ОмельчукВ.М.

57500,  м. Очаків, Б/В»Ольвія»,

вул. 60 років СРСР, 7/4-1

(254) 3-72-96, 24-19-39,

57500  м. Очаків, Б/В„Ольвія”

вул. 60 років СРСР, 7/4-1

(254) 3-72-96, 24-19-39,

067-406-05-39,

Омельчук Валентин Миколайович

21.

Оздоровчий комплекс санаторного типу «Сонячний промінь»

м. Очаків, 57590,  вул. Хетагурова, 44-а

(0254)  2-23-43, (067) 931-93-97

ПрАТ«Миколаївтурист»

м. Миколаїв, вул. Карпенка, 46

(0512)53-60-40, 53-60-34

22.

Дитячий оздоровчий табір  «Мис Фіолент», 

АР Крим, Севастопольський р-н,

с. Успіх, буд. 335

(0512)36-29-36, 47-33-38

ТОВ Фірма туристична

 «Хан-Тенгрі»

м. Миколаїв, вул. Дунаєва, 39

(0512)36-29-36, 47-33-38

23

ДОЛ «Гірський»

АР Крим, Феодосійський р-н, смт Коктебель, вул. Леніна, 25

(0512)36-29-36, 47-33-38

ТОВ Фірма туристична  «Хан-Тенгрі»

м. Миколаїв, вул. Дунаєва, 39

(0512) 36-29-36, 47-33-38

24

ДОЛ «Сонечко»

АР Крим, Алуштинський р-н,

м. Алушта,

 вул. Комсомольська, 11

(0512)36-29-36, 47-33-38

ТОВ Фірма туристична  «Хан-Тенгрі»

м. Миколаїв, вул. Дунаєва, 39

(0512)36-29-36, 47-33-38

25.

Дитячий оздоровчий табір «Світанок»

 

Миколаївський р-н, с. Степове

(0512)51-12-38, 51-13-58, 51-12-35,

 

Державне підприємство «Племрепродуктор «Степове»

Миколаївський район, с. Степове,

(0512) 51-12-38,  51-13-58

26.

Спортивно-оздоровчий база «Динамо»

м. Очаків

(0512) 34-10-84, 34-61-88

Миколаївська обласна рада «Динамо»

м. Миколаїв, вул. Спортивна, 15

(0512)34-61-88,  34-61-88

27.

Санаторій-профілакторій «Інгул»

м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграда, 6а,  (0512) 42-36-11, 42-46-46, 

42-32-39

ДП «Суднобудівний  завод ім. 61 Комунара»

м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38

(0512)42-36-11, 42-32-39, 42-46-46

 

28.

Дитячий оздоровчий табір «Космос»

Березанський р-н, с. Рибаківка

(0512) 55-34-45

Власник ФОП Фаріонова С.В.-орендатор ТОВ «Аджияск»,

м. Миколаїв, пр.Леніна, 166

(0512) 55-34-45,  093-448-21-99

29.

Дитячий оздоровчий табір «Колос-2»

Березанський р-н, с. Коблево,

вул. Морська, 154

(0253) 9-73-22

ПП Кучковська Н.М.

м. Миколаїв, пр. Корабелів, 2-а, кв. 67

моб. 067-98-69-294,   (0515) 39-73-22,

30.

Дитячий оздоровчий заклад

«Нептун-1»

Березанський р-н, с. Коблево

(0253) 9-73-43

ПП Зубко Г.П.

Березанський район,

вул. Шкільна, 39

моб.  050-55-22-845

31.

Дитячий оздоровчий заклад «Авіатор»

Березанський р-н, с. Коблево

(0253) 9-71-41

ДП «Авіатор» державного підприємства «Міжнародний аеропорт Кишинеу»

Березанський р-н, с. Коблево, пан.«Авіатор»

(0253) 9-71-41

32.

Дитячий оздоровчий табір «Колос»

Березанський р-н, с. Рибаківка, квартал 6, буд. 3-А,

(0253) 2-01-09, 9-92-35

ТОВ «ДОТ «Колос» 

Березанський район, с. Рибаківка

(0253) 2-01-09, 9-92-35

33.

Санаторій  «Очаків»

м. Очаків, вул. Курортна, 29

(0254) 3-00-61, 3-00-26, 3-06-49

ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» ДП «Очаківське об’єднання санаторно-курортних закладів»

м. Очаків, вул. Курортна, 29

(0254) 3-00-61, 3-00-26, 3-06-49

34.

Санаторій «Прибій»

м. Очаків, вул. Курортна, 29

(0254) 3-00-52, 3-00-27, 3-02-18

ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» ДП «Очаківське об’єднання санаторно-курортних закладів»

м. Очаків, вул. Курортна, 29

(0254) 3-00-61, 3-00-26, 3-06-49

35.

Оздоровчо-спортивний  табір «Лісотехнік»

Березанський район, с. Рибаківка

(05153) 9-92-38

067-670-74-60

067-375-40-72

Національний лісотехнічний університет України

79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 103

(032) 237-840-94

36.

Оздоровчо-спортивний табір «Маяк»

Березанський район, с. Рибаківка

097-263-37-62

Львівський національний аграрний університет

м.Львів, 79057,

097-263-37-62

37.

Навчально-оздоровчий табір «Політехнік-3»

Березанський район, с.Коблеве,

вул. Степова, 3-а

095-50-790-26  директор Барляк Віктор Миколайович

Національний університет «Львівська політехніка»

м. Львів, вул. С. Бандери,12,

(032) 258-22-72

38.

Міжгосподарський оздоровчий комплекс «Ольвія»

57500  м. Очаків,

вул. 60 років СРСР, 7

(254) 3-72-96,

Об’єднання «Миколаївсільго/ptd style=споздоровниця»

м. Миколаїв, вул. Шевченка, 7

(0512) 47-50-17, 47-53-59

39.

ТОВ „Пансіонат Приморський”

57460, Березанський район,

с. Рибаківка, зона відпочинку

с. Лугове, квартал шостий, буд. 9

067-968-35-24, 067-759-43-37

57460, Березанський район, с.Рибаківка, квартал шостий, буд. 9

067-968-35-24, 067-759-43-37

Опубліковано: Четвер, 31 травня 2012, 11:35
Туристичні потоки (2000-2011рр.) Друк E-mail

 

Туристичні потоки(осіб)

84882

=td style="width:114px;">

5840

Роки

Кількість туристів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності області – усього1

Із загальної кількості туристів

Кількість екскурсантів

іноземні туристи

туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон

внутрішні туристи

2000

34536

4640

556

29340

17520

2001

60414

7370

922

52122

21576

2002

62990

9020

1266

52704

16000

2003

11312

1518

72052

19186

2004

61355

11896

2572

46887

23586

2005

53802

8282

3188

42332

20861

2006

48689

4134

5508

39047

18005

2007

58082

6422

6860

44800

21635

2008

54271

5156

7935

41180

19659

2009

33147

3415

6782

22950

10346

2010

36000

4763

7211

24026

11525

2011

28739

4674

8848

15217

______________________

1За даними Міністерства інфраструктури України.

Опубліковано: Середа, 30 травня 2012, 10:31
Мигея. Маленькая Швейцария в Украине Друк E-mail

Мигея - населенный пункт в Николаевской области, расположенный по дороге Киев – Николаев. Место - знакомое для тех, кто едет на отдых в Крым или решил отдохнуть в более близких местах: Одесса, Затока, Сергеевка. Южный Буг – одна из немногих рек Европы, на которой еще сохранились пороги. Мигийские пороги, расположенные на реке Южный Буг, образуют целые каскады в районе села Мигея. Здесь река Южный Буг, являющийся одной из самых полноводных Юге Украины, разбивается каменной грядой на грохочущие и бурлящие рукава. Река Южный Буг на протяжении почти 40 км протекает по долине с крутыми скальными берегами, высота которых иногда достигают 40—60 м. На всем протяжении здесь встречаются порядка 12 только больших порогов. Одно из самых красивых мест в Мигеи — порог Красные ворота на реке Южный Буг. В народе его еще называют "Интегралом" из-за характерной формы. Он, как будто специально, создан для начинающих туристов и гостей здешних мест.

Мигея! Невозможно не влюбиться с первого же взгляда в необыкновенную и удивительную красоту этой земли. Сквозь утренний туман то здесь, то там из зарослей боярышника и ежевики взметаются ввысь красные гранитные скалы. Стрекочет в траве невидимый кузнечик. На камне притаилась пестрая ящерица, с любопытством разглядывая незваных гостей. Шуршит под ногами гравий, по едва заметной тропке поднимаемся вверх к вершине скалы. С двадцатиметровой высоты нашему взору открывается завораживающая картина. Широкий и спокойный Южный Буг в этих местах резко меняет свой характер и превращяется в грозный и ревущий поток, который несется по уступам, ворочая с грохотом камни. А вот и легендарный порог Красные ворота. Давным-давно поток проложил себе путь сквозь гранитный массив, и украсила реку каменная арка, с дедов-прадедов именованная Воротами. С течением времени она разрушилась, а имя у камня осталось. Куда не кинь взгляд — на реке зеленеют таинственные острова, густо поросшие тополями. Вот оно, воплощения детских грез! Заливаются трелями соловьи, от запаха цветов кружится голова, и внезапно начинаешь ощущать себя не Человеком, хозяином Природы, а лишь маленькой частицей этой прекрасной Земли.

В былые времена здесь распологалось крупное поселение украинских казаков — Бугогардова Паланка. В огромной пещере была оборудована кузница. В начале прошлого века местные ребятишки еще таскали оттуда детали конской сбруи, наконечники для копий. Эту скалу местные жители и сейчас называют Казацкая кузня. На вершинах скал Пугач и Гард были оборудованы казацкие сторожевые посты. Если приближались враги, то постовой зажигал сигнальный огонь. Так, перемигиваясь, все казаки в считанные часы знали о надвигащейся опасности.

О самом большом в Мигее острове говорят, что якобы под ним с одного берега реки на другой проложен подземный ход. И частенько так бывало, что прижмут турки отряд казаков к речке, а они — раз, и исчезли. Смотришь, а козаки уже на другом берегу хохочут. Но не всегда сражения с врагами заканчивались победой. У самой воды лежит огромный серый камень, который в народе зовут Турецкий стол. Окружили однажды турки отряд казаков, схватили и связали. И задумали страшную казнь. Не саблями порубили, а накрыди огромным камнем полуживых казаков, а сами сверху расселись, до поздней ночи пили-гуляли, победу праздновали. Утром, когда басурманы разъехались, кинулись люди к месту жестокой расправы. Плакали, пытались поднять камень, из-под которого доносились стоны, да ничего поделать не смогли.

Была на берегу реки около Грушовки так называемая «Каменная баба» скифско-киммерийских времен. Подобные статуи местные жители относили к временам татаро-монгольського хана Мамая, потому их в народе еще называли «мамаями». Были они грубой работы, так что руки не всегда можно было заметить, потому многие считали их безрукими. А отсюда и всех безруких шутя называли «мамаями». Пересказывают, что и у нашего героя (мигийского Мамая) не было одной руки, потерянной в боях. Но, невзирая на свою однорукость, рубил он врагов направо и налево.

Еще одна легенда рассказывает о том, что как-то казацкие разведчики сообщили о «золотой карете». Так называлась дань, собранная для турецкого султана. Янычаров, которые охраняли "Золотую карету", уничтожили, а драгоценности закопали на одном из мигийских островов. Он и сегодня зовется Мамаевим. И легенда о кладе, спрятанном на нем, или, возможно, на каком-то из соседних островов, живет в народе.

До сих пор многие названия поселковв говорят о многовековой истории этого края: остров казака Мамая, урочище Протич, скала Турецкий стол, остров Гард, Брама, Сова, Пугач, балка Гайдамака. Стоя на краю отвесной скалы как-то не задумываешься о тех, кто защищал эту землю, о тех бесстрашных славных казацких атаманах, оставивших яркий след в истории Украины. Бывал здесь неукратимый Иван Сирко, непокорный Максим Железняк, встречали здесь кошевых Костю Гордиенко и Петра Калнышевского, генерального писаря правительства Мазепы, автора первой в Европе украинской Конституции — Пилипа Орлика...

Но минули года, отступили враги и вздохнула свободно украинская земля, осушила слезы. Одним из здешних первопоселенцев, по преданиям, был казак Михей. Может, его именем зовут потомки свое село? Михея... Сколько же еще грустных и веселых историй, легенд и сказок помнит эта земля? Какие еще удивительные истории, таинственные открытия ждут тех, кто, полюбив эти края, так и не сможет расстаться с ними?

Сегодня Мигея (Николаевская область) — это часть ландшафтного парка Гранитно-степное Побужье, Мекка для художников и поэтов, историков и этнографов, скалолазов и водных туристов.

В Южном Буге можно просто искупаться в тихих заводях, потягаться силой на перекатах с бурлящими потоками воды, попрыгать со скал в воду. Здесь каждый найдет себе занятие по душе. Весной и летом на Южный Буг приезжают множество людей, желающих интересно провести отдых возле реки и слиться с природой. Удивительные пейзажи, ночлег в палатках под звездами, еда, приготовленная на костре, придают дополнительный колорит и зарядку позитивными эмоциями.

В последние несколько лет процветают коммерческие сплавы по Южному Бугу (порогу Интеграл) для всех желающих, на больших устойчивых лодках (рафтах и катамаранах), под руководством опытных инструкторов. Любой человек может испытать захватывающее ощущение сплава по бурной (пусть и несложной) воде, заплатив достаточно разумные деньги за рафтинг и выполнив элементарные правила безопасности (подразумевающие трезвость, выполнение указаний инструктора и безусловное использование личного спасательного снаряжения).

Приезжайте и погостите здесь немного. Пройдите босиком по траве, наслодитесь пением птиц и послушайте шум воды в порогах. Прикоснитесь рукой к седым от времени камням. И кто знает, может, и Вашему сердцу откроются сокровенные тайны этой земли, и Вы полюбите ее навсегда.

Экскурсионную поездку в Мигею можно совместить с поездкой в Уманьский парк или с посещением музея ракетных войск стратегического назначения.

http://www.han-tengry.mk.ua/ecscurs_migey.shtml

Опубліковано: Понеділок, 07 травня 2012, 10:01
Страусиная ферма Саванна Друк E-mail

Страусовая ферма находится в селе Ставки (Веселиновский район, Николаевская область) на юге Украины, в самом центре деревушки на берегу двух ставков, от которых деревня и получила свое название.
Основана в 2004 году. На сегодняшний день ферма является одной из крупнейших страусиных ферм на юге Украины. Территория фермы составляет 1 га.. На ферме около 100 страусов разного возраста. На ферме проводятся экскурсии, на которых вам расскажут о жизни страусов и их особенностях поведения как в дикой природе, так и на фермерских хозяйствах.
Африканский страус – достаточно неприхотливая птица, которая отлично адаптировалась к украинскому климату. Этот факт доказывает появление страусиных ферм в различных областях Украины. Но, несмотря на появление новых ферм, спрос на страусов и на продукцию страусоводства велик и подталкивает фермы к развитию и увеличению мощности производства.
Страусиная ферма САВАННА занимается разведением и реализацией африканских страусов, производством изделий из страусиной кожи, росписью и декорированием страусиных яиц. На ферме есть свои инкубаторы , которые будут показаны во время экскурсии. На территории фермы действует поле для мини-гольфа — это девять лунок различной сложности, покрытые искусственной травой. Игра в мини-гольф доставит массу удовольствия и детям, и взрослым.
На страусиной ферме САВАННА появился свой розарий. Весной 2011 года на ферме зацвело более 1000 кустов роз различных сортов, 3000 тюльпанов, 1000 лилий. Также были посажены около 150 деревьев. Это удивительное зрелище.

Опубліковано: П'ятниця, 20 квітня 2012, 11:08